Великий піст — це головний тривалий піст в багатьох християнських конфесіях (православ'ї, католицизмі та інших), мета якого полягає у приготуванні до святкування Великодня.
Він встановлений на знак наслідування Ісуса Христа, який постився у пустелі сорок днів. Тривалість Великого посту так чи інакше пов'язана з числом 40, однак фактична його тривалість залежить від правил обчислення, прийнятих в конкретній конфесії.
Великий піст — це час покути, який готує до найголовнішого із християнських свят. У перші віки християнства Великий Піст охоплював лише Велику П'ятницю та Велику Суботу. В ІІІ столітті постили вже цілий тиждень, а на початку IV ст століття, в пам'ять про сорокоденне перебування Христа у пустелі, а також сорока років мандрів народу Ізраїля після втечі з Єгипту, він був продовжений до сорока днів.
Церковний устав вимагає не вживати під час Великого посту м'ясні страви, рибу, молоко, сир і яйця. Послаблення щодо режиму харчування надаються людям похилого віку, хворим, маленьким діти, вагітним жінкам і молодим матерям. На інакший режим харчування можуть розраховувати також ті, хто вибрався подорожувати.
Священики наголошують, що формальне дотримання вимог щодо споживання їжі та стримання від розваг не є головним сенсом Великого посту. Це насамперед період покаяння, примирення з Богом та праці над власним духовним зростанням, наголошують вони.
