У підопічних Любеновича залишається виїзна гра із "Кривбасом".
Важко про такі матчі розповідати з місця подій – багато було емоцій як на полі, так і на трибунах. А емоції заважають холодному розрахунку. Та й ситуація сама по собі – специфічна. Цей матч не можна було розглядати окремо від інших. "Минай" дуже цікавили результати прямих конкурентів – "Оболоні", "Вереса", "Металіста 1925".
Останній забив у ворота "Полісся" дуже швидко після початку матчу – ледь встигли вийти на поле. І так само швидко сам "Минай" пропустив. Пішла передача з центру поля на правий фланг на Велетеня, той наблизився до штрафної площі і навісив на дальню стійку, де впевненим ударом головою поклав крапку Ільїн.
Закарпатцям вже не звикати до ситуації, коли треба відіграватися, але все одно неприємно. Крім того, "Колос" продовжував володіти ініціативою і згодом міг забивати вдруге. Хоча під час атаки з завершальним ударом Кукоша був зафіксований офсайд.
"Минай" довго приходив до тями – але нарешті знайшов себе. Приблизно з 20-ої хвилини до господарів не просто відійшла ініціатива, а була їхня домінація. І гол Ременяка – абсолютно логічний розвиток подій. Класний вийшов гол у тому плані, що команда, яка атакувала, створила для свого футболіста вільну зону. Треба було просто влучно пробити, що з задоволенням з меж штрафної площі й зробив Артур.
Закарпатці завелися. Вже в цей момент не було особливого сенсу поглядати на паралельні поєдинки, бо ситуація там змінювалася дуже динамічно. Ясно було одне – "Минаю" потрібно було перемагати, бо навіть нічия ставала загрозою прямого і безповоротного вильоту По другий гол підопічні Любеновича пішли ще в першому таймі, але не забили його. Хоча як мінімум один добрий шанс був – сильний удар Семотюка блокували колективними зусиллями.
Перерва пішла на користь "Колосу", адже відновилася гра у значно повільнішому темпі. Це було на руку саме гостям. Крім того, вони знову знайшли щілину у захисті суперника й зробили становище "Миная" критичним. Нічия не влаштовувала закарпатців, а поразка… не було навіть слів.
Другий гол "Колоса" забив Цуріков. Знову з кількох метрів – занадто легко минайці допускали опонентів у свої володіння. Що далі? Скільки можна робити подвиги і дива на кшталт того, що було у Полтаві? Ну не постійно ж…
Але коли є жага до перемоги, коли є характер і просто бажання врятуватися, то можливо все. Ви не повірите, але "Минай" знову відігрався. Та ще й шедеврально. Кораблін перехопив м'яча на чужій половині поля, трохи наблизився до воріт і потужно вліпив у дальній кут. Желько Любенович плескав у долоні й дивився на годинника, наче оцінюючи, скільки ще залишилося часу.
Таке враження, що часу "Минай" дійсно непідвладний. Команда знову це зробила. Знову залишилась на плаву у ситуації, коли до дна вже тягнули прив'язані до ніг гирі. Гол Вакули ударом з меж штрафного майданчика спричини фурор на стадіоні. 3:2, - матеріал видання UA-Футбол.
