На Закарпаття з Італії привезли частинку мощів чудотворця

Минулої неділі урочисто переносили частинки мощей святого Миколая Чудотворця з італійського міста Барі до іршавського села Доробратова. Тут є чудовий храм на честь цього святого. Тож вірники дістали прекрасний дар – заступництво небесного покровителя.

Що дуже важливо, ра­ка з мощами буде залишатися в селі постійно. Тож відтепер усі вір­ники зможуть здійснити паломництво й попросити ласки цього святого. Унікальна подія стала можлива завдяки зусиллям єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії преосвященного владики Мілана.

З ранку в неділю урочистий кортеж повіз раку з мощами від Кафедрального собору з Ужгорода до села, а там уже чекали на цю подію сотні людей із усіх довколишніх сіл, Іршави, обласного центру й міста над Латорицею.

Військовослужбовці Мукачівського гарнізону супроводжували процесію. Дійству додавав урочистості чудовий спів хору з Ужгорода. Далі відбулася Архі­єрейська служба Божа з участю єпископа-ординарія Мукачівської греко-католицької єпархії владики Мілана.

До цієї події приурочили конкурс школярів на кращу художню роботу та літературний твір. Учасників зголосилося дуже багато. Конкурс називався «Ой, хто, хто Миколая любить», а яка ж дитина не любить цього щедрого святого. Організатори розповіли, що отримали 232 листи. Роботи приходили з Рахова, Мукачева, Ужгорода, Іршави, Негрова, Завидова, Імстичева, Броду й інших міст і сіл Закарпаття. Перед самим конкурсом для малечі провели екскурсію селом, де вони змогли побачити головну його окрасу – доробратівський Свято-Миколаївський храм.

Раніше на цьому ж місці стояла інша церква, але згодом її розібрали. У 30-х роках минулого століття оголосили конкурс на найкращий проект нового храму. Переміг ужгородський архітектор Е. Егреші. І тут починається найцікавіша частина історії. Перший камінь майбутньої будови освятив єпископ Олександр Стойка. І церкву почали будувати 1941 року, коли Європа вже захлиналася у війні. А завершили будівництво 1946-го. Храм вийшов гарний: з двома вежами, зовнішніми хорами. І дуже великий – загальною площею майже 500 квадратних метрів. На момент будівництва це був один із найбільших і найвищих соборів Закарпаття.

Далі історія ще цікавіша. Іконостас і престол створив відомий майстер-різьбяр Іван Павлишинець. А розписав іконостас, бічний вівтар і вівтарню не хто-небудь, а сам Йосип Бокшай, який був братом дружини місцевого пароха Євгена Уйгелія. До речі, у світі є лише два іконостаси роботи Бокшая: у доробратівській церкві й монастирі міста Міхайловце (Словаччина).

Тож тепер усі охочі прийти й попросити ласки та заступництва цього великого святого не мусять їхати до Італії, а можуть відвідати Доробратово.

• мощі
• Св. Миколай