
Двадцять літ тому вся наша планета здригнулася від вибуху на ЧАЕС. На долю українського народу випало жорстоке випробування – нечуване, небачене, невідоме. Так ведеться у цьому світі: в годину великого лиха, у час смертельної небезпеки на передній край боротьби стають найвідважніші. x0dx0a
Двадцять літ тому вся наша планета здригнулася від вибуху на ЧАЕС. На долю українського народу випало жорстоке випробування – нечуване, небачене, невідоме. Так ведеться у цьому світі: в годину великого лиха, у час смертельної небезпеки на передній край боротьби стають найвідважніші.
Відвага п’є мед, - каже народне прислів’я, але від зорі Полин згіркли не лише золоті меди. Багатьох не минула ся гірка чаша.
Серед тих, хто в різні роки вступили на боротьбу з розбурханою атомною стихією, були й закарпатські пожежники.
Напередодні 20-ї річниці Чорнобильського лиха в головному управлінні МНС України в Закарпатській області в урочистій обстановці з нагоди 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи відбулося нагородження учасників ліквідації цієї техногенної катастрофи.
Від імені міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Віктора Балоги ліквідаторам вручили ключі від двох новеньких автомобілів “Таврія” та чотири кольорові телевізори.
Зі словами подяки до присутніх звернувся й виконуючий обов’язки начальника ГУ МНС України в Закарпатській області Володимир Бодак.
Сьогодні міністерство вишукало кошти на придбання для закарпатських вонеборців-ліквідаторів двох машин, які отримали Іван Герц та Павло Бучок, - люди, котрі віддали своє здоров’я заради майбутніх поколінь. Правда, ключі від “Таврії” замість Павла Івановича отримувала його дружина, бо ліквідатор зараз перебуває на лікуванні в медичному інституті імені Шалімова. Серед нагороджених і Віктор Захарченко, Володимир Дозорцев, Василь Желізняк, Іван Піняшко.
Така акція стала чудовим підтвердженням того, що МНС завжди пам’ятає і підтримує своїх героїв. Практично жодного із пожежників, причетних до трагедії в Чорнобилі, не оминає увага керівництва МНС, адже ці нагороди – визнання не лише героїзму й доблесті ліквідаторів, а й та радіаційна доза, що належала комусь іншому, комусь із нас, але взяла її на себе людина в боївці пожежника.
Пам’ятаймо про них завжди. І про тих, хто пішов за межу вічності, і про тих, із ким ще маємо честь жити поруч.
Центр пропаганди ГУ МНС України в Закарпатській області.