Де-де, а в гірській місцевості вода, здається, найхолодніша. А тим паче особливо вона студена у швидкоплинних підполонинських зворинкових руслах. Саме у такому з них, що в рідному селі Річка, облюбував собі місце зимового купання директор Міжгірського професійного ліцею Василь Маринець.
Прихильник спартанського гарту зазвичай тут у крижаній воді потічка, що бере початок з-під самого Боржавського хребта, проводить і хрещенське моржування. Не став винятком і теперішній Йордан: з великим задоволенням Василь Юрійович скупався у гучалі – це так мудро зветься шумовита водна калабаня, що поруч з батьківською хатою на березі, видовбана водою у кам’яній полі й нагадує мініатюрний водоспад. Дехто зізнавався, що не наважився б у морозну пору й пальця намочити у водоймі. А от 63-річний “морж” безстрашно приймав льодяний душ. Пан Василь переконує, що за подібної процедури безслідно зникає як розумова, так і фізична втома, натомість бадьорість подвоюється і добре самопочуття зберігається цілий рік.
У крижану воду вперше пірнув під час служби в армії і з тих пір не зраджує звичку. Колись Василь Маринець на Міжгірщині в ополонці виглядав, мов біла ворона, але останнім часом у нього почали з’являтися партнери по хобі. До речі, захоплення успадкував від свого покійного дідуся Федора Білака, який після повернення із заробітків з Америки у 30-ті роки минулого століття наводив переполох на всю Річку, коли в пору міцних морозів стрибав в ополонку. А прожив дід, нівроку, 91 рік. Виходить, що моржування сприяє і довголіттю.
