Сотні закарпатських дітей роками живуть на смітниках, без освіти, медичної допомоги та свіжої їжі.
Разом з батьками, діти з Закарпаття на заробітках по всій Україні, і батьки вважають, що таке життя це норма. Соцслужби та правоохоронні органи завадити цьому не можуть, адже вилучити дітей з родини можна тільки за рішенням суду.
Мати 9 дітей, 55-річна Віра, двох підлітків привезла з Мукачева, щоб разом працювати на Миколаївському сміттєзвалищі — збирають пластик, пляшки та алюміній.
— От набираємо такий алюміній, збираємо, здаємо, і живем собі. Просить не ходим, воровать не ходим, - розповідає пані Віра.
Ще восени близько 50 закарпатців переїхали до миколаївського полігону з Херсонського звалища. Взимку дехто повернувся додому, але більшість залишилась разом з дітьми. До школи діти так і не пішли. Батьки знають, що вони винні, тож, коли до табору приїздить поліцейський, вони їх ховають у кибитці, яку зачиняють на замок.
— Тут є близько 13 дітей. Ходять на свалке, собирають черепаньки, отаке, жілізо. Їдять прям на свалке, я брезгую, -ділиться враженнями пані Ольга, яка теж живе на звалищі.
Як живуть, та чому соцслужби не можуть нічого вдіяти з цією ситуацією, дивіться у сюжеті «Фактів».
Читайте також: Фото дня: Краса весняного закарпатського лісу на тлі сміття
