Вищі посадові особи міліції замовчують проблему міліцейського свавілля й заперечують очевидну для суспільства поширеність насильства та жорстокості у правоохоронних органах.
Про це йдеться у збірнику "Права людини в діяльності української міліції - 2012", виданій "Асоціацією УМДПЛ".
"В існуванні міліцейського свавілля в Україні винувате не тільки МВС – правоохоронці порушують закон тільки тоді, коли їм дозволяють це робити. Саме пасивність прокуратури та байдужість судової системи встановила ту межу міліцейської жорстокості, яку українське суспільство має у теперішній час", - вважають автори.
За даними останнього соціального дослідження, яке проводилося Харківським інститутом соціальних досліджень у 2011 році, масштаби застосування протиправного насильства в міліції є надзвичайно великими. Оціночна кількість потерпілих склала 980 тисяч осіб.
60% громадян вважають, що від застосування "міліцейського насильства" не застрахований ніхто і загроза стати жертвою такого насильства існує для кожного, незважаючи на його соціальний статус, належність до маргінальних груп, існування проблем кримінального характеру в минулому тощо.
У свою чергу проведені конфіденційні бесіди з міліціонерами свідчать: незаконне насильство стало частиною міліцейської субкультури і правоохоронці розцінюють таке насильство, як невід’ємну складову своєї професійної діяльності.
За даними дослідження ХІСІ 65% опитаних міліціонерів допускали можливість застосування тортур як ефективного засобу розкриття злочину, а 40% визнавали катування припустимим видом покарання.
За інформацією авторів брошури, через Інтернет-видання у 2012 році була оприлюднена інформація про понад 60 фактів застосування правоохоронцями насильства до громадян.
"На даний час немає підстав говорити навіть про незначні успіхи Міністерства внутрішніх справ у вирішенні проблеми незаконного насильства, тортур та жорстокого поводження з громадянами в українській міліції", - йдеться в збірці.
Експерти переконані, що при повній відсутності в керівників нижчої ланки особистої мотивації до виявлення фактів застосування насильства до громадян у підпорядкованому підрозділі, керівництво МВС, у певній мірі, навіть стимулює їх до приховування таких фактів.