У неділю, 7 серпня, в селі Гукливому пройшов другий фестиваль «Верховинська яфина».
У неділю, 7 серпня, в селі Гукливому пройшов другий фестиваль «Верховинська яфина».
Треба бути повним профаном, щоб питати, чому журналісти роблять матеріали про фестивалі... А дилема, про яку написала Наталія (етика і людяність) -- це 100 %.. Але я (особисто, суб’єктивно) рада, що перемагає те, що перемагає.
Вот якого туди пруться журналісти? Це ж свято для місцевого люду. А сюжетів купа поруч, біля свята - погані дороги, браконєри, тощо. А реклама... Ну по тєліку теж все брешуть. І ніхто ж не протестує.
Мені і моїм друзям сподобався :) Про те, що негарні вареники -- автор перебільшує, на мою думку. Були смачнючі і гарні (якщо йому не подобається колір яфин, то це свято не для нього)) А яфини продавали не за 35, а за 30 грн. Це лише другий фестиваль і, сподіваюся, у наступні роки буде ще кращим. П.с. Із селян не брали грошей за участь і можливість продавати свої вироби та страви, а з продавців шашликів брали по внесок -- на користь 4 дитсадків Гукликового. Від шаликоторговців не може врятуватися жодний фест -- вони мають на них нюх..
Пані Наталю, абсолютно з Вами погоджуюся! От тільки в нас наразі не навчилися адекватно сприймати навіть конструктивну критику, не те що "безжальну". На Закарпатті, де усі всіх знають, будь-які зауваження переводяться на особисті образи. От так і тупцюють організатори "фестів" у своєму розвитку на місці, а іноді навіть й деградують, - проте жодного слова критики у свій бік навіть чути не хочуть! Усе критичне вважають "замовним", "проплаченим чорним піаром" іт.д. Тому починаю більше схилятися до першого із запропонованих вами варіантів - ігнорувати такі фести.
Пробули на фестивалі якихось півгодини. Відзняли "прилизаний" сюжет про фірмове ягідне дійство. Бо ж так не хочеться на всю Україну показувати оті недоречні "гамбургери з шашликами" посеред прекрасних гір і критикувати людей, які хай недолуго, та все ж намагаються творити свята. Власне, і гір не змогли відзняти: їх закривали собою яскраві надувні замки для дитячих забав. Ніби нормальних дерев"яних гойдалок не можна було зробити... Щодо чорниць, то ледве знайшли кілька ящиків. Оператори навперебій знімали ті ягоди, поки їх не розкупили. Прикро. Але час робити вибір: або більше не їздити на такі фестивалі, або без жалю їх критикувати. Може тоді подумають, чи варто так гучно анонсувати (фактично на усю країну!) звичайнісінькі дні села. Підкреслю: я з повагою ставлюся до спроб робити життя веселішим...Але хочу, щоб з повагою ставилися й до мого часу і моїх мізків, які потім розриваються між професійною етикою та звичайною людяністю.