Матч з «Нафтовиком» для ужгородців, практично, не мав важливого турнірного значення, адже відставання від другого місця дуже велике, щоб наверстати втрачене у минулих протистояннях.
Те ж стосується і охтирської команди, яка за своїм потенціалом не заслуговує знаходитися на 11 місці. Командам залишалося грати за свою честь для глядачів, яких на поєдинок підтримати команди в Ужгороді прийшло небагато. А гра вийшла бойовою, можливо, ужгородці мали більше бажання до перемоги аніж гості, й зуміли вирвати три очки на останніх секундах поєдинку.
Але все по-порядку.
Олександр Севідов виставив на поєдинок тих гравців, які в першу чергу готові функціонально. На місці правого захисника з’явився Микола Гібалюк, який, до речі, цього дня святкував день народження, а на позиції правого хавбека через відсутність Нойока, якого викликали до збірної, грав досвідчений Трішовіч. Всі інші - на своїх позиціях.
Сергій Мізін теж вирішив грати у футбол не від оборони і випустив у стартовому складі одразу двох футболістів націлених на атаку – досвідченого Єсипа та Деревльова.
Після стартового свистка обидві команди подовгу тримали м’яч і неквапливо переходили на чужу половину поля. Подеколи гра ставала нудною і глядачі окриками змушували гравців до більш активних дій.
Перший гольовий момент створили господарі на 4 хвилині. Розпочав атаку Надь, який отримав передачу від Бойка, він віддав націлений пас на Муховикова, а той в дотик - на хід Трішовічу. Александар на швидкості з правого флангу зміщується до карного майданчика, виходить віч-на-віч і б’є в кут в протихід Рильському, але кіпер «нафтовиків» розгадав намір сербського легіонера і рятує свою команду. У відповідь підопічні Мізіна заробили штрафний за метрів 20 до воріт. Карноза «зряче» пробиває під дальню стійку, Надь у карколомному стрибку переводить м’яч на кутовий.
В інтервалі трьох хвилин флангові рейди по-черзі здійснили Муховиков та Трішовіч, але їх гострі передачі в район одинадцятиметрової позначки завершити було нікому.
А на 25-й хвилині вже Шендрік перед воротарським майданчиком в останній момент завадив охтирському нападнику замкнути передачу від партнера і виніс м’яч за межі поля.
Через дві хвилини Антон міг стати і автором м’яча. Він вдало на лінії воротарського майданчика поборовся на другому поверсі після виконання штрафного Нудним, пробив головою, але прямо в руки кіперу гостей.
На 33-й хвилині вже Надь демонструє свої здібності. Деревльов завершував гостру контратаку «Нафтовика», захисники «Закарпаття» не зуміли йому завадити й дозволили вийти один-в-один з воротарем. Надь парирує удар Костянтина відбиває м’яч, а на підборі знову першим гравець «Нафтовика» Останній б’є – поруч зі стійкою.
На кінець тайму у штрафній гостей Невуче з Муховиковим розіграли трьохходівку, але останній пас від нігерійця перехоплюють оборонці. А вже на доданих арбітром хвилинах, подачу з кутового замикав Трішовіч, знову надійно грає воротар охтирської команди.
У другій половині гри Севідов поетапно робить кадрові зміни, гравці, які вийшли на поле трохи пожвавили хід гри. Через 20 хвилин після початку другого тайму господарі святкували перший гол. На 65-й хвилині замикати передачу з кутового долучився центральний захисник Єлісєєв, і не дарма. Євген головою точно в ціль без шансів для воротаря спрямував м’яч. Але радіти голу господарям довго не довелося. Вже за кілька хвилин нападник гостей Вітер, який змінив капітана Єсипа, просто познущався з оборонця господарів і відновив паритет. Спочатку Дмитро прийняв м’яч, другим дотиком перекинув захисника «Закарпаття», а третім дотиком зльоту гарматним пострілом відправив м’яч під перекладину – 1:1.
Далі гра стала якоюсь «тягучою», обидві команди вирішили концентруватися на діях в обороні. А під час атак подовгу розігрували м’яч на власній половині поля, часто при цьому робили помилки при передачах, особливо відмітилися в цьому аспекті господарі. Вже йшли останні секунди матчу, Бобаль на лівому фланзі заробив штрафний. Сам Матвій подає, кіпер виносить за межі штрафного майданчика, на підборі першими господарі. Чергова подача в район воротарського майданчика, і знову в боротьбі з нападником виграє Рильський але вибиває м’яч прямісінько на голову Микуляка, Владислав головою перекидає м’яч через стража охтирських воріт і біжить святкувати переможний гол.
