На Закарпатті зафіксували Північне сяйво (ФОТО)
76142
змушує міська влада Ужгорода санепідеміологів, залишивши їх без лабораторій
У 2007 році, коли чільники обласного центру продали будівлю на набережній, де розміщувалася міська санепідемстанція, Ужгород позбувся токсикологічної лабораторії. Тепер може залишитися і без бактеріологічної, оскільки шмат споруди на вул. Боженка, де містився заклад, теж продали, а на ремонт іншої, на БАМі, кажуть, немає грошей.
Частину приміщення в одному будинку з міською дитячою поліклінікою, де ще нині є баклабораторія, продали в грудні 2009-го. Як повідомляли ЗМІ, власником стала приватна особа, котра віддала місту 530 тисяч гривень. Тепер новий господар просить працівників СЕС забиратися. Але йти їм нікуди: коли медиків переселяли з проданого будинку в центрі міста на набережній, обіцяли відремонтувати й облаштувати під лабораторії приміщення на БАМі. Проте, як розповів «Замку» головний санлікар Ужгорода Микола Ващенко, грошей на ремонт так і не знайшли, і токсикологічна лабораторія взагалі канула в лету – проводити дослідження на вміст отрутохімікатів, нітратів тощо ніде. Не вистачило грошей і після продажу приміщення баклабораторії на Боженка – днями в СЕС із фонду майна міста за підписом Володимира Мартина надійшов лист, мовляв, ви державна структура, отож шукайте гроші у держбюджеті.
Відтак в Ужгороді СЕС не матиме змоги досліджувати бактеріальний склад води, повітря, харчів, змивів, проводити обстеження у дитсадках, школах, їдальнях, медичних та інших закладах. Хоч ситуації трапляються дуже різні. Скажімо, днями до фахівців звернувся чоловік, помешкання котрого підтопили сусіди згори. Незабаром це спровокувало появу якогось грибка. Відтак через алергію дружина потрапила в реанімацію, а вдома двоє малих дітей.
Отож місто залишається без лабораторного контролю, а 15 працівників СЕС – без роботи. Утім виникає питання доцільності існування всієї санепідеміологічної структури Ужгорода, адже, не маючи змоги встановити об’єктиві показники й причини проблем, лікарі зможуть вести хіба що... культурно-просвітницьку роботу. Наприклад, розповідати, що варто періодично мити руки. А декому — й совість...
