У складі «Закарпаття» з’явився справжній творець голів — Матвій Бобаль. Матвій нещодавно увійшов в історію як автор двох «квартетів» у першій лізі, а в останньому матчі єдиний гол «Моті», так його називають уболівальники, приніс важливу перемогу закарпатцям і впритул наблизив команду до лідируючої трійки. Окрім того, Матвій вдруге в своїй кар’єрі впевнено рухається до звання кращого голеодора першої ліги.

Як почуває себе після такого історичного досягнення наш Мотя, його цілі, забобони та секретний підхід тренера — все це у розмові з форвардом ужгородської команди.

— Матвію, нещодавно ти зробив велике досягнення у футболі. Вперше в історії вдруге в матчах першої ліги забив по—чотири голи. Які відчуття після такого здобутку?

— Приємно забивати голи, а якщо це покер чи хет—трик, то це ще більше радує. Хочу завдячити всій команді, партнери зробили вагомий внесок для того, щоб забив ці м’ячі.

— Партнер по амплуа Чарлес Невуче не розсердився на тебе, що не дав пробити у матчі з «Геліосом» пенальті йому?

— Не знаю, по—нігерійськи розмовляти ще не навчився (Авт.: Матвій сміється)…

— Цікаво, що сказав твій батько після такого феноменального результату?

— Привітав, потис руку, а далі зробив настанови — продовжувати в такому ж дусі й не розслаблятися. Адже забиті м’ячі — це вже історія, потрібно продовжувати забивати нові голи.

— Чув ти заклав парі з батьком, що в першій половині сезону заб’єш 12 голів….

— Хотілося б і більше. А якщо серйозно – це лише чутки, навіть, не знаю, хто їх поширює.

— В наступних двох матчах ти не забив, лише в минулому поєдинку «вистрілив» в Києві. В чому причина такого довгого очікування голу від Бобаля?

— Тренер перед матчами дав відповідні настанови грати ближче до лінії півзахисту, більше діяти з глибини поля. Тож, в преважній більшості перебував в центрі поля, допомагав півзахисникам та оборонцям перекривати вільні зони. А в матчі з «Динамо—2» опинився в потрібному місці в потрібний час і в дотик відправив м’яча за призначенням.

— Чи хотів би подібні результати досягти у вищому дивізіоні?

— Поки що нам туди потрібно увійти, а якщо попадемо, то спочатку зроблю дубль, хет—трик, а згодом, і квартет.

— Хто футбольний кумир у Матвія Бобаля?

— Колись подобався Ть’єрі Анрі за його часів в лондонському «Арсеналі», нині він трохи здав в «Барселоні», не часто виходить на поле.

— Який футбольний чемпіонат більше всього імпонує?

— Іспанська «Прімера». З чотирьох років вболіваю за «Барсу», постійно слідкую за перебігом подій в іспанському чемпіонаті.

— Твоє улюблене блюдо?

— (Авт.: Матвій посміхається) На даний момент голодую, бо маю лишню вагу. А так, люблю все, що готує мама.

— Наставник Ігор Гамула про твою вагу, навіть, на прес—конференції згадував. Яким методом скидаєш зайві кілограми?

— Голодуванням. Вдома холодильник тримаю на ланцюгах, навіть, туди не зазираю.

— Що найбільше надихає на гру, мотивує забивати м’ячі?

— Налаштовуюся самостійно, маю певну систему підготовки. До прикладу, не розмовляю перед матчем з батьком.

— Але батьківська підтримка під час матчу відчутна?

— Намагаюся не дивитися в його сторону, інколи буває випадково повернуся, то він чомусь все киває в сторони головою.

— В минулому інтерв’ю зауважив, що тобі не подобаються закарпатські вболівальники. Чи змінив ти свою думку тепер?

— Ще не змінив. Не розумію, навіщо приходити на стадіон й кричати: «Гамула – поганий!», — чи інші неприємні вислови на адресу гравців та цілої команди. Якщо вболівальники по—справжньому підтримують команду, то це слід робити завжди, а не лише тоді, коли нам йде гра та забиваємо м’ячі у ворота суперника. Та, навіть, коли виграємо 3:0 чую на полі якісь незрозумілі критичні вислови.

— Чи є в тебе футбольні забобони?

— Перед кожним матчем голюся, а власне перед грою їм апельсини.

— Які фільми полюбляєш дивитися?

— Історичні екшени, комедії.

— А щодо музики?

— Слухаю будь—яку музику в залежності від того, який у мене настрій.

— На дискотеки заглядаєш?

— Буває після ігор, коли є вихідний.

— Яка спортивна ціль у Бобаля?

— Добитися максимального результату в футболі. Хочеться зробити свій внесок в те, щоб команда достойно заграла у прем’єр—лізі. А далі, пограти у складі національної збірної, лізі чемпіонів…

— Твій колега Чарлес Невуче, у інтерв’ю зазначив, що постійно оцінює ситуацію команди, аналізує свій внесок у командні здобутки. Ти щось схоже робиш?

— Продивляюся турнірну таблицю, а на аналітиці власних здобутків не зациклююся, нехай цим займаються інші.

— Невуче зазначав, що йому допомагають забивати голи його бутси фірми «Nike», а тобі?

— Граю виключно в «Adidas».

— Яка українська команда та гравець, що грає у вітчизняному чемпіонаті подобається найбільше?

— Донецький «Шахтар», потім «Дніпро», а з гравців – Чарлес Невуче. (Авт.: Матвій сміється)

— Після забитого тобою «покеру» Ігор Гамула на прес—конференції зазначив, що у нього є свій секретний підхід до тебе, який мотивує тебе на подібні здобутки. Що це за підхід?

— Відверто — не знаю. Нещодавно Ігор Васильович оштрафував мене на 50 доларів за зайву вагу.

— Подіяло?

— Так, ось, вже кілька днів не дивлюся в бік холодильника.

• Бобаль
• ФК "Закарпаття"
• невуче
• гамула