Споруду обігрівають дровами
В Іршавському та Виноградівському районах Закарпаття з грудня до листопада вирощують тепличні овочі. Теплиці зводять переважно весною. Будують їх за голландською технологією.
52-річний Іван Матішинець із дружиною Ганною, 47 років, із села Гребля Іршавського району мешкають у великій хаті з прибудовою. На городі мають десять низьких парників і теплицю-ангар. Зробили її два роки тому. Увесь рік вирощують капусту, перець, помідори і огірки.
Господиня зустрічає біля воріт і веде показувати парники. Чоловіка вдома немає — два дні тому поїхав на заробітки до Росії.
Теплиця-ангар із теплопроводом. На термометрі — 40 градусів тепла. У ґрунті — кілька десятків спілих качанів капусти. Ґаздиня саме зрізає останній ранній урожай.
— Висіяла капусту в середині грудня, — хвалиться жінка. — Обігрівали ангар дровами, вночі з чоловіком по двічі-тричі вставали докидати ковбиць у вогонь.
Більшість селян конструює теплиці самотужки — так дешевше.
— Труби замовляли у Польщі, а спеціальну плівку везли з Угорщини, — каже Ганна Матішинець. — На матеріали витратили більше трьох тисяч доларів, які чоловік заробив за рік на стройках Москви.
Труби згинали вручну.
— Гнули так, щоб із прямих зробилися, як дуга, напівкруглими. Тут треба строго дотримуватися пропорцій: широка теплиця повинна бути високою, — пояснює. — А висота її дорівнює радіусу кола. Якщо звести надто високою, сильний порив вітру зірве плівку. Якщо ангар буде низьким, на даху збиратиметься товстий шар снігу.
Теплицю сконструювали на шести сотих землі. Збудували за два тижні.
— Чоловік покликав ще кількох хлопів із села, й разом встановили каркас із металевих труб, зверху на нього натягнули плівку й присипали з обох боків землею. Найважче було збирати вертикальні вікна, що посередині теплиці. Плівку на них я склеювала праскою, — говорить жінка.
Ганна Матішинець піднімає кватирку теплиці: штовхає важелі, рами з обох боків повільно спускаються донизу. Кватирка розташована по всій ширині конструкції. Її роблять для провітрювання.
— Овочі вимагають міцних рук, — бідкається господиня. — У теплиці працюю з дочкою, бо чоловік часто на заробітках. Коли настає сезон посадки чи збору врожаю — немає вільного часу. Тепер якраз дорізаю качани. За кілька днів на те місце висаджу перець. Перший врожай малисьме п’ять тисяч капустин.
— Теплиця окупилася нам цього року, — додає. — Продали ранній врожай капусти і, за підрахунками чоловіка, лише тепер отримали перший чистий прибуток. А все тому, що з кожним роком все більше витрачаємося: платимо за насіння, добриво, дрова на обігрів. Лише за тисячу насінин помідорів і перцю заплатили цієї весни триста доларів.
На фото: Ганна Матішинець показує тепличну конструкцію, яку родина звела за три тисячі доларів.