«Закарпатська Правда» започаткувала серію прес-конференцій із очільниками районів.
Бо що коїться в Ужгороді – знає вся область, а як живуть у глибинці – не дуже. Першим на зустріч із журналістами запросили голову Іршавської РДА Віктора Феєра, котрий на посаді – рік із невеличким гаком. Якраз нещодавно на сесії райради звітував про зроблене. От і медійникам розповів про проблеми та досягнення Іршавщини, плани на 2012-й.
Перш за все Віктор Іванович зізнався: працюючи в ОДА, багато чого не бачив, сприймав інакше. Ознайомившись із ситуацією на Іршавщині, чимало планував змінити, але виявилося, що це не так легко. «Район, – каже В. Феєр, – як важкий локомотив, у якого великий інерційний шлях». Утім, завданнями на 2011-й поставили формування конкурентноспроможної економіки, розвиток туристично-оздоровчого комплексу та його інфраструктури.
«Перше, що я зробив на цій посаді, – проаналізував бюджет і побачив, що ми його недовиконуємо. Іршавщина на 90 % сільськогосподарський регіон, потужних підприємств тут немає, тому з 10 робочих місць 8 – бюджетні. Не секрет, що чимало іршавчан працюють за кордоном, і їх я розглядаю як потенційних інвесторів, – каже Віктор Іванович. – Вони вкладають гроші в різні галузі й дають роботу своїм землякам. Ми теж вирішили спрямувати всі сили на пошук і створення нових робочих місць та на виконання тих завдань, які десятками років ставилися перед РДА, але так і не були виконані. Для початку провели аналіз усіх розпоряджень голів РДА з 2000 року й виявили, що згідно з ними 44 суб’єкти господарювання отримали землі, але не оформляли належним чином документи і не платили до бюджету, 19 суб’єктів зробили проекти відводу землі, але не укладали угоди з РДА і теж не платили. 34 розпорядження надавали земельні ділянки в довгострокове користування без врахування індексацій тощо. І це тільки поза межами населених пунктів! Ми все почали виправляти. Я не питав, хто виділяв землю, підписував розпорядження, просто став наводити порядок, залучивши податківців. І ми майже на 680 тисяч грн. збільшили дохідну частину. Тепер я підписав розпорядження з вимогою провести аналіз і в межах сільрад». У підсумку, за рекомендаціями земельної комісії, на Іршавщині скасовують розпорядження про виділення землі, якщо власники отримали її більше трьох років тому й не використовують або не оформили документів.
В агропромисловому комплексі, за словами В. Феєра, проблема з пустуючи ми землями – таких близько 4 тисяч га: «Чому? Бо держава безкоштовно роздавала паї, а зараз із 10 чоловік тільки двоє обробляють їх. Ми зробили відповідний аналіз по кожній сільраді й за 2011 рік близько 850 га вже передали в користування. Почали з Негрова, де знайшовся інвестор. Тепер уперше за 20 років у районі буде засіяно понад 200 га землі соняшником».
Багато фермерів на Іршавщині почали розвивати й тваринництво, але досить хаотично: бачать пусті землі, збільшують поголів’я, а потім виникають проблеми з власниками земельних паїв, на яких випасають стадо. «Шукаємо компроміси, але це досить складно, – каже Віктор Іванович. – Поки земля пустує, вона нікому не потрібна, а як тільки з’являється інвестор – просять захмарні гроші. Це питання мали б вирішити на державному рівні: якщо власники землю не використовують, то автоматично вона через якийсь час повинна б переходити в запас сільрад».
Велика проблема й зі сміттям, вірніше, його утилізацією. На Іршавщині досі нема сертифікованого звалища. Правда, вже підписаний протокол намірів із інвестором, визначена територія в 15 га, де до вересня мають сформувати першу касету для утилізації і завезти перший майданчик для сортування сміття. Роботи розпочалися, але справу загальмували зміни в митному законодавстві: за ввезене обладнання тепер слід сплатити ПДВ, а започатковували справу на зовсім інших умовах. Втім, інвесторів керівництво Іршавщини, в межах своєї компетенції, звісно, намагається підтримувати. «Головне – створити сприятливий інвестиційний клімат, аби люди не боялися вкладати гроші, – підкреслює Віктор Феєр. – Я скористався ідеєю голови Закарпатської ОДА й розпорядився, щоб за кожним інвестором, який заходить у наш район, був закріплений фахівець РДА. Його роль – допомагати на всіх етапах аж до моменту запуску виробництва. Маю надію, що до кінця 2012-го у нас буде 600 нових робочих місць. Є попередні угоди з «Сандерсом», котрий у першому півріччі хоче в Іршаві відкрити цехи з пошиття перин, подушок – вони до середини року пообіцяли щонайменше 80 робочих місць. Нині завершуються домовленості по «Берегкабелю» – ми віднайшли для них майданчик колишньої ткацької фабрики на межі Іршави й Ільниці, де вони хочуть створити завод на 500 робочих місць».
Поцікавилися журналісти й подальшою долею Боржавської вузькоколійки. Епопея з нею триває 12 років, а в 2010-му вже навіть погодили демонтаж – Фонд держмайна без урахування думки громади вирішив продати ділянку залізниці. «Але спочатку треба було в райдержадміністрації спитати, мовляв, що ви з нею хочете робити, чи можете утримувати, а не збувати за ціною брухту. Певна річ, раз Фонд продав – покупець захотів забрати. Але мене дивує позиція Хустської дистанції Львівської залізниці, яка чотири дні тому почала розбирати нову ділянку. Я це розцінюю виключно як бажання заробити», – прокоментував голова РДА. Наразі керівник Закарпатської ОДА зустрічався з інвесторами, зокрема й тим, котрий вклав гроші у відродження санаторію «Боржава» в Довгому. Інвестор Уваров заявив, що готовий налагодити сполучення «Бо ржава – Довге – Приборжавське – Іршава», придбавши 2 трамваї. Вузькоколійку треба зберегти, бо це – туристична родзинка краю.
Взагалі, туризм та рекреація мають бути пріоритетом. КП «Агенція розвитку Іршавщини» задля цього інтенсивно розробляє туристичний маршрут, який би охоплював усі цікавинки району: водяний млин у Лукові, водяну кузню «Гамора» в Лисичові, хрест у Білках, який подарував сільській громаді Папа Пій 8. Він унікальний, бо біля нього зарікалися від пиятики, і цілком успішно: хто дав обіцянку, справді більше не пив. До речі, цей хрест зараз хочуть повернути на його історичне місце.
Ще одне болюче питання, яке порушили журналісти, – стан доріг. «Проблема в тому, що район не впливає на механізм ремонту і використання коштів, – пояснює Віктор Феєр. –
Як тільки сходить сніг – так зразу й дороги з ним. Ми вже зверталися в ОДА з проханням змінити формулу і механізм фінансування утримання доріг. Є ж дороги комунальні й державні. Останні сполучають між собою населені пункти. Якби нам дали на них бодай 2 мільйони – ми б утримували їх у прийнятному стані, щоб був доступ до кожного села. Поки що ж нам виділили 3 мільйони на комунальні дороги, але їх не можна використовувати навіть на центральні сільські вулиці – тільки на другорядні. Доки не зміниться порядок використання коштів – порядку не буде».
Насамкінець Віктор Феєр відповів на запитання щодо розвитку садівництва й виноградарства. За його словами, район мав трьох потенційних інвесторів у цю галузь, визначили для них відповідні площі, зробили аналіз грунту, кліматичних умов. І виявилося, що там, де можна вирощувати якісний урожай, цілісних великих масивів нема – все розпайовано, в тому числі старі занедбані сади. А домовитися з десятками власників, знов-таки, неможливо. Якось ледве закумулювали в Арданівській сільраді 46 га. Тож наскільки ефективно розвиватиметься садівництво, підсумував Віктор Іванович, значною мірою залежатиме від підтримки держави.
