Як повідомлялося, 11 вересня міністр закордонних справ Угорщини Пейтер Сійярто викликав посла України в Угорщині Любов Непоп у міністерство через нещодавно схвалений Верховною Радою закон "Про освіту".
За словами прес-секретаря МЗС Угорщини Томаша Менцера, угорський міністр мав намір особисто повідомити, що вважає новий український закон «соромом і ганьбою».
На жаль, жодних офіційних коментарів з цього приводу з боку Посольства України в Угорщини наразі немає. Хоча їх чекають не лише журналісти...
Натомість у мережі активно обговорюється відкритий лист з боку Юрія Кравченка - голови Державного самоврядування українців Угорщини.
— У зв’язку з прийнятим Верховною Радою закону про освіту та різко-негативну реакцію угорського уряду, хочу пояснити чому таке негативне сприняття цього закону в Угорщині та серед угорської меншини на Закарпатті. Не маю за мету якось оцінювати чи взагалі обговорювати цей закон, я лиш спробую пояснити чому міністер МЗС Угорщини, Петер Сійярто, сказав «відчуваємо, що нас Україна вдарила в спину», - повідомляє Кравченко.
І перераховує допомогу з боку Угорщини для України "з самого початку війни з Росією". А це реверс газу, голосування у Європарламенті за продовження санкцій проти Росії, підтримка договору про Ассоціацію та скасування віз для українців, лікування воїнів АТО та програма реабілітації українських дітей, чиї батьки постраждали у війні з Росією тощо.
— А прохання до України було єдине - не приймайте такого закона про освіту, який відбирає у меншин вже набуті права. Тому от така негативна реакція... Просто в Європі неможливо приймати закони, які стосуються наменшин, без їхньої згоди. Україна, декларуючі європейський напрямок розвитку, приймаючі закони, мала б вичати європейський досвід та адаптувати нові закони до європейського правового поля. Дуже сподіваюсь, що Президент не підпише, а відправить на доопрацювання цей закон, - зазначає Кравченко.
Він також повідомив, що в Угоршині за фінансування уряду існують німецькі, словатські, румунська, хорватська, болгарська, польська та словенська школи та гімназії. В усіх школах та гімназіях угорська мова та літератора є обов’язковими (також на випускних екзаменах), але вивчається як іноземна. А всі інші предмети, всі 12 років вивчаються на рідній мові нацменшин.
— Мені задають запитання - чому в Угорщині немає української школи? Тому що Угорщині немає компактного місця проживання українців, ми живемо в розпорошенні. Є недільна школа при Державному самоврядуванні українців Угорщини і в цьому році ми спробували відкрити перший український клас при угорскій школі, практично в центрі Будапешту. Зараз в ньому почала навчальний рік 1 (одна) дитина - бо батькам далеко возити своїх діток і вони посилають їх в найближчі до місця проживання школи.
Безперечно, треба захищати і розвивати українську мову в Україні! Як це не парадоксально звучить. Але це треба робити мудро і виважено, щоб користування української мови було престижним, а не примусовим. На мій погляд, це повинно починатись з переходу на українську мову спілкування у владних структурах, міністерствах та у Верховній Раді, - пише Кравченко.
Цей відкритий лист, опубілкований у соціальній мережі, викликав масу суперечливих коментарів та думок.
Наприклад, письменник та казкар Сашко Лірник, який був з виступами на Закарпатті щиро дивується, що в деяких угорських школах тут діти не знають української мови. І вважає, що "Угорщині це вигідно. Аж до видачі угорських паспортів українцям. Відбувається фактичне повзуче поглинання української території за кошт України. За новим законом діти будуть вчити не тільки свою угорську мову, але і українську державну. Що тут поганого? Не розумію цих понтів з угорської сторони", - зазначає він.
Активіст та молодий політик Тарас Шамайда вважає, що в Угорщині просто не зрозуміли змісту нового закону про освіту в Україні.
"Зараз угорські діти вивчають усі предмети угорською мовою з 1 по 11 клас, а українську - лише як окремий предмет. У підсумку, звісно, вони не володіють нормально українською мовою, більшість із них не може скласти ЗНО (у Берегівському районі 70% випускників угорських шкіл), не може працювати на посадах, що вимагають знання української мови. Чи новий закон забороняє їм навчатися угорською? Звісно ні! Вони можуть навчатися угорською в комунальних дитсадках і початковій школі, але окремі предмети будуть там і українською. В чому проблема? Починаючи з 5 класу навчання буде українською, але угорську мову вчитимуть. А оскільки це мова ЄС, то будь-яка школа, коледж чи виш можуть викладати окремі предмети також і мовою ЄС, тобто угорською теж. Це самі ці навчальні закладаи вирішуватимуть, бо новий закон їм дає свободу формування програм. Але ж у Будапешті не лише весь закон не читають, але й нормально не читають його мовну статтю. Де порушення прав?! МЗС і МОН чітко їм по кожному пункту міжнародних угод пояснили, що жоден пункт не порушено цим законом. Для чого ця брехня поширюється?", - запитує Шамайда.
Угорський журналіст із Закарпаття Іштван Палко має іншу точку зору. Він вважає, що угорські діти не володіють державною мовою через погану методику і програму викладання української, які роками не змінюють у міністерстві освіти.
"Вони виходять з того, що угорські діти, приходячи до школи, вже вільно володіють мовою. Дітей навчають граматиці. А на розвиток словникового запасу не звертають увагу. Наші педагоги постійно просять міністерство дозволити вчити українську мову за методикою вивчення іноземних мов. Жодної реакції. Держава не виділяє ні копійки на видання словників, розмовників, робочих зошитів. Відсутні наочне приладдя. Де лінгафонні кабінети? Де сучасні підручники української мови для нацменшин? Від того, якщо діти будуть знати, що таке іменник і дієслово і відмінки - вміти розмовляти ще не будуть", - каже закарпатський угорець.
І додає, що однозначно, що угорські діти будуть значно відставати, якщо їм будуть викладати точні науки українською мовою. Адже "окрім української мови на ЗНО з математики, фізики, англійської мови угорські випускники показують такі ж результати, як і українці".
Отже, на сьогодні стало цілком зрозумілим, що нова редакція закону про освіту ухвалена таким чином, що зачіпає інтереси національних меншин по всій країні.
Закон про освіту Україні надзвичайно потрібен, але він справді є недосконалим. Прийнятий поспіхом, під тиском представниками провладної більшості, він практично став політичним інструментом влади для досягнення власних цілей.
"Таким чином, чинна влада свідомо пішла на загострення мовного питання, знову зробивши його політичним інструментом, засобом роз’єднання громадян України. Особливо чутливо це вдарить по Закарпаттю. Цей болючий для суспільства прийом, який півтора десятка років цинічно застосовувала "Партія регіонів", використав у своїх цілях і режим Петра Порошенка", - зазначають у фракції "Єдиного Центру" у Закарпатській обласній раді.
Адже як відомо, на позачерговій сесії готується звернення до Президента України з проханням ветувати закон про освіту. Ініціаторами є практично ті самі політичні сили, які й приймали цей закон у Верховній Раді - "правляча недокоаліція з "Блоку Петра Порошенка" і "Народного фронту", за підтримки обслуги з інших політичних сил і колишніх регіоналів".
"Відповідальність за наслідки такого кроку цілком і повністю лежить на нинішній владі: Президентові, урядові та парламентській більшості. Такою ж мірою цю відповідальність розділяють ті політичні сили, які створили владну коаліцію в Закарпатській обласній раді. А саме – «Блок Петра Порошенка», Опозиційний блок, партія «Відродження», а також «КМКС» Партія угорців України. Разом з тим, наголошуємо, що «Єдиний Центр» не входить до коаліції ні у парламенті, ні в Закарпатській обласній раді..
Ми виступали і виступаємо за те, щоб українська мова була і залишалася одним із головних ідентифікаторів належності до Української держави. Ми також усіляко підтримували і підтримуємо наших співвітчизників із національних меншин у захисті та реалізації їхніх мовних прав", - зазначають у "Єдиному Центрі".
