Уже не один рік голову обласної ради Михайла Кічковського хвилюють проблеми віддалених гірських сіл. Саме тому він практикує виїзні прийоми громадян проводити саме в них. Минулої п’ятниці, незважаючи на зайнятість у багатьох суспільно-політичних заходах, він знову виїхав у Кобилецьку Поляну.
Колись це багатонаціональне селище на Рахівщині вважалося одним з найперспективніших. Тут діяв арматурний завод, який давав роботу сотням мешканців, утримував інфраструктуру селища. Та з початком приватизації завод почав занепадати, а згодом майже зовсім припинив свою діяльність. І колишні його робітники стали безробітними, а селищна рада - без головного джерела наповнення бюджету.
Звідси - причини багатьох проблем як життєзабезпечення селища, так і в родинах горян. З проханням допомогти у їх вирішенні і прийшли на прийом до голови обласної ради місцеві жителі. У присутності селищного голови Івана Штефанюка та голови райради Івана Сурмачевського довелося не просто вислухати людей, а й на ходу розбиратися в їх проблемах і вживати відповідні заходи для вирішення, багатьом з них надано матеріальну допомогу.
Нема підприємства - нема роботи
Світлана Кнаус має на утриманні 5 малолітніх дітей. Але не може оформити допомогу на них, оскільки ніде не працює, доходу не має, живе в квартирі будинку, який знаходиться на балансі арматурного заводу. Чоловік теж ніяк не знайде роботи. У відділі соціального забезпечення для надання допомоги вимагають довідку про доходи або про те, що перебуваєш на обліку в службі зайнятості.
- Та як мені полишити дітей і на які кошти їздити за 50 кілометрів щотижня відмічатися у центр зайнятості? Ось і перебиваюсь випадковими доходами та допомогою інших людей, каже вона.
- Такий стан справ треба міняти. Чому не може служба зайнятості наблизитись до громадян? Приїхати у село, надати консультації? – задав він запитання по телефону директору обласного центру зайнятості Юрію Фущичу.
Той у відповідь пообіцяв ближчим часом направити у селище спеціалістів саме з такою метою і удосконалити цю практику.
Водночас М. Кічковський звернувся до керівництва обласного управління праці та соціального захисту населення розібратися з ситуацією та вжити заходів. Оскільки неприпустимо, щоби п’ятеро дітей залишалися без опіки та допомоги держави.
Ольга Нам’як прийшла клопотати про дітей-сиріт своєї сестри, які після смерті матері залишилися проживати в гуртожитку арматурного заводу. Її турбує, що діти можуть опинитися на вулиці, позаяк не мають прописки та ніяких інших гарантій. Як повідомив селищний голова, зараз йде процес передачі цього гуртожитку на баланс селищної ради. І після його завершення проблему буде врегульовано на користь дітей.
Михайло Кічковський пообіцяв прискорити його і взяти питання на особистий контроль.
Порушував низку наболілих для територіальної громади проблем пенсіонер Михайло Шемота. Його турбують розміщенні близько до школи станції стільникового зв’язку, що за санітарно технічними вимогами не повинно бути. Він настійливо просив сприяти у перенесенні цих об’єктів за межі селища на гору Кичеру.
Не менш хвилюють його питання роботи підприємств торгівлі споживчого товариства, зайнятості населення. З такими питаннями звернувся і пенсіонер Петро Оленюк.
А Наталія Осташ прийшла запитати у обласної влади, чи буде виплачуватися дотація на розвиток вівчарства.
Це питання актуальне не тільки для неї. Його ставлять і мешканці інших населених пунктів, де вівчарство є важливою галуззю господарювання. Як зазначив присутній голова районної ради Іван Сурмачевський, у районі діє відповідна програма сприяння розвитку цієї галузі, яка фінансуватиметься з районного бюджету.
Голова обласної ради підкреслив, що торік на підтримку вівчарства в області з державного бюджету виплачено більше 2 мільйонів гривень, а з обласного – понад 170 тисяч гривень. Тому, як зясував він у телефонній розмові з нчальником головного управління агропромислового розвитку ОДА Іваном Пауком, програми підтримки розвитку вівчарства будуть діяти і в нинішньому році. А отже власники особистих та фермерських господарств можуть розраховувати на допомогу.
Скаржилася жінка і на зволікання з боку служби земельних ресурсів у видачі акту на право власності земельною ділянкою згідно постанови Кабміну з цього питання. Виявляється, ініціатива Ю.В. Тимошенко, не одержавши належного фінансового підкріплення, застрягла в кабінетах. Євеліну Тимчук привело на прийом до голови облради суто особисте питання – стан здоров’я її матері, яка все життя пропрацювала в бібліотеці. Тепер її обов’язки виконує вона. Михайло Михайлович тут же прийняв рішення про надання матері допомоги на оздоровлення і принагідно поцікавився станом справ самої бібліотеки.
Як повідомила заявниця, незважаючи на інтенсивну комп’ютеризацію нашого життя, бібліотека не втратила своїх читачів, число яких і нині перевищує 700. Щоправда, це здебільшого молодь. На жаль, книжковий фонд поповнюється слабо.
Як відродити інфраструктуру села?
Як засвідчив виїзний прийом, злободенним питанням для всієї гірської Рахіщини є енергозабезпечення населених пунктів району. Тим більше, що газифікувати їх майже нереально в нинішніх умовах. В той же час чимало експлуатованих ліній електропередач та енергообладнання вже застарілі, зношені і часто виходять з ладу, хоча ВАТ «Закарпатобленерго» чимало зробило для їх оновлення і заміни.
Ось і в селищі один з трансформаторів часто виходить з ладу, від чого нищиться побутова техніка в людських оселях та громадських закладах, про що й вели мову заявники під час прийому. М.М.Кічковський не відкладаючи, зателефонував керівництву «Закарпатобленерго» з тим, аби наболіле питання зняти з порядку денного. У відповідь його запевнили, що проблему цю буде вирішено за два тижні. Від такої звістки у багатьох, хто чекав прийому, засвітилися очі. Начальник комунального господарства селища Андрій Шмідт вів мову про нагальну необхідність виділення коштів на будівництво водозабору, оскільки громада користується водопроводом без належного санітарно-технічного очищення, через що екологічна служба постійно застосовує штрафні санкції до підприємства і до його керівника. А що вдіяти? Відповідна технічна документація підготовлена. А де відшукати кошти на спорудження водозабору - не знають ні селищний голова, ні депутати, ні керівник цієї служби.
Голова обласної ради у відповідь наголосив, що стан води є надзвичайно важливим для здоров’я людини. Тому порушене питання треба вирішити в стислі строки, шукаючи джерела фінансування як на рівні району та області, а також шляхом залучення іноземних грантів з програм транскордонного співробітництва. Він рекомендував присутньому голові районної ради внести відповідні пропозиції для вивчення питання, в тому числі на обласному рівні.
Та значних коштів потребує не тільки спорудження водозабору. Депутат районної ради Валерій Гартованець клопотав про виділення коштів на капітальний ремонт одного з дитячих садочків. Як з’ясувалося в ході розмови, в районному бюджеті уже закладено 100 тисяч гривень на ці потреби, але потрібно ще стільки ж. Це дозволило б відкрити ще одну групу малюків, яких у Кобилецькій Поляні народжується все більше.
Оскільки питання фінансування ремонту дитсадка вирішено лише наполовину, то М.Кічковський пообіцяв його порушити перед ОДА та депутатами обласної ради. Просив депутат і комп’ютер для дитсадка. Голова облради запевнив, що особисто зробить такий подарунок для маленьких жителів Кобилецької Поляни. Але при цьому зазначив, що перспективніше не чекати, а шукати серед вихідців із селища, підприємців матеріальної підтримки та благодійної допомоги, як це практикують багато самоврядних громад нашого краю. Бо прописна істина - хто хоче працювати, шукає можливості, а не причини.
Адже як вияснилося у розмові з керівниками обох дошкільних закладів, вони потребують оновлення і меблів, і навчально-виховного приладдя. Та й зовнішній їх вигляд вимагає оновлення.
Підбиваючи підсумки прийому за участю активу селища, Михайло Кічковський наголосив, що багато з тих питань, які порушили майже два десятки громадян селища, можна вирішити, не чекаючи приїзду обласних керівників, а громадським методом, акумулюючи кошти самої громади. Бо що, скажімо, потрібно для ремонту сільської дороги, по якій ти ходиш кожен день? Відвести воду, підсипати вибоїни біля свого двору, очистити та не засмічувати рови. Треба просто проявити організаційні зусилля. На то вона і є громада.
Дорогою розвитку
Аналогічні проблеми турбують і самоврядну громаду селища Великий Бичків, де головує Одарка Зеленко. В цьому переконався голова обласної ради, провівши тут прийом громадян наприкінці дня. Так, пенсіонер Олексій Йосипчук та депутат селищної ради Мар’яна Шімон вели мову про проблеми енергопостачання і необхідність заміни старих електроліній, директор будинку культури Василь Йосипчук - про будівництво ще одного дитячого садочка, директор ЗОШ №3 Михайло Мацюк – будівництво школи, Марія Корж та Марія Задрянська - щодо відводу стічних вод від їх дворогосподарств, ряд заявників просили матеріальну допомогу на лікування у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
- Багато питань ми вирішуємо самотужки. Але є такі, що нам самим не під силу - мовила Одарка Дмитрівна. - Для прикладу, будівництво нової школи, вартість якого вимірюється мільйонами. Цю суму нам не подужати. Тут без допомоги держави не обійтись.
Дійсно. Великобичківська селищна рада - одна з небагатьох самодостатніх на теренах нашого краю громад. Тут активно розвивають підприємництво. Залучають і міжнародні гранти. Успішно реалізовуються проекти транскордонного співробітництва, серед них і проект зі збору та утилізації побутових відходів. Тому голова обласної ради щиро радів з активності та успіхів великобичківців, що лише до честі сільській муніципальній владі.
Оглядаючи відкритий того дня у приміщенні селищної ради в рамках проекту «Транскордонне співробітництво для сталого розвитку громад» один із п’яти у прикордонних з Румунією районах області ресурсних центрів, Михайло Михайлович висловив упевненість, що цей заклад послужить підвищенню інвестиційної спроможності та розвитку громади, допоможе і надалі виявляти та розвивати ініціативу спільноти задля вирішення соціально-економічних та культурно- виховних питань.
Керівництво селища майбутнє Великого Бичкова бачить оптимістично: Серед короткострокових планів його розвитку - капітальні ремонти дитсадків, будівництво каналізаційно - очисних споруд, капітальний ремонт вулиць, облаштування енергоефективного вуличного освітлення, відкриття соціального закладу для одиноких і літніх громадян. Селищна рада націлена зберегти і примножити спадщину етнокультурної творчості й народного мистецтва.
Задля реалізації цього рада намагається системно вирішувати проблеми у комунальній і бюджетній сферах та , що важливо, залучати до співпраці ділові кола та громадськість Великого Бичкова. Цими днями вийшов перший номер вісника «Бичківські новини» , а також відкрито веб-сторінку громади.
Підвищувати ініціативу керівників
Коли день добігав кінця, голови обласної та районної рад зустрілися з керівниками ряду лісогосподарських структур району. З ними обговорено актуальні питання життєзабезпечення територіальних громад Рахівщини, шляхів наповнення бюджету, розбудови інфраструктури, здорового довкілля та культурно-мистецького життя. Учасники зустрічі зійшлися на тому, що треба вишукувати резерви, підвищувати громадську активність та ініціативу депутатського корпусу району, налагоджувати тісну взаємодію між органами влади, місцевого самоврядування та бізнесовими структурами для спільного розв’язання наболілих соціальних проблем.
Кічковський зі свого боку інформував учасників зустрічі про ситуацію в Україні, нашому краї, про ініційовані Президентом реформи, оприлюднені ним в урочистому зверненні до українського народу, а також ініціативи української делегації в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи щодо прийняття спеціальних Резолюції та Рекомендації зі сталого розвитку Карпат. Вони відкриють широкі перспективи і допоможуть створити реальні можливості щодо залучення інвестицій з фінансових ресурсів Європейського Союзу та міжнародних організацій у наш край.
Інструмент громадського впливу
Оскільки перебування голови обласної ради співпало з відзначенням Дня журналіста та Міжнародного дня охорони навколишнього природного середовища, то він не міг обійти ні журналістів, ні екологів. Суботній день він разом з головою районної ради розпочав із зустрічі з журналістами районної газети «Зоря Рахівщини».
У теплій дружній атмосфері йшлося про такі важливі аспекти газетної роботи як об’єктивність висвітлення проблем сьогодення, про роль журналіста і засобів масової інформації в цілому у суспільно-політичному житті, формуванні громадської думки, в тому числі і щодо діяльності органів місцевого самоврядування, підготовки та ухвалення рішень з усіх аспектів суспільного життя.
- Коли б кожен журналіст опирався на незаперечні факти і об’єктивно оцінював їх, - мовив Михайло Михайлович,- то багатьох помилок, небажаних речей можна б уникнути.
На завершення зустрічі Кічковський вручив літредактору Ярославі Пилипюк та редактору газети Михайлу Юращуку цінні подарунки, а Іван Сурмачевський - відзнаки районної ради.
Акція «Чиста Тиса»
«Ніщо так не об’єднує людей, як спільні проблеми», - ці неодноразово виголошені М.Кічковським слова ще раз підтвердилися минулої суботи на українсько-румунському кордоні, де за ініціативи колективу Карпатського біосферного заповідника територіальні громади с. Костилівка Рахівського та села Валя Вішеулуй Мараморошського повіту Румунії в цей день організували і провели акцію «Чиста Тиса», Її мета- очистити береги річки від сміття і побутових відходів. Її підтримали численні представники місцевої влади та екологічних служб, члени громадських товариств захисту природи різних поколінь, молодь, члени натуралістичних гуртків.
Звичайно, що Михайло Михайлович не міг залишитися осторонь такої важливої події, взяв у ній активну участь.
Символом очищення не тільки природи, а й екології людської душі стали ватри, запаленні по обидва боки Тиси учасниками акції. Тут, біля вогнища, у дискусії представників екологічної громадськості та місцевої влади, депутата румунського парламенту Степана Бочути, йшлося про важливість берегти природу, жити в гармонії з нею, розвивати самобутні традиції горян заради прийдешніх поколінь. А ще акція підтвердила необхідність відновлення знесеного колись стихією мосту в цьому місці для об’єднання двох берегів річки, об’єднання жителів двох сусідніх країн. Тим більше, що за твердженням Степана Бочути румунська сторона уже підготувала відповідний проект. Тому голова обласної ради після повернення з відрядження направив до Уряду України відповідне звернення стосовно підтримки цього проекту.
«Центр Європи» у центрі Європи
Міжнародному дню охорони навколишнього природного середовища на Рахівщині був присвячений ще один важливий захід - урочисте відкриття еколого-освітнього центру «Центр Європи» поблизу географічного знака центру Європи. На нього зібралося багато представників наукової, природоохоронної та культурно-освітньої громадськості не тільки з нашого краю, а й Румунії, Угорщини, Словаччини, Чехії, Німеччини.
Ця споруджена Карпатським біосферним заповідником на виконання постанови Верховної Ради України в гуцульському стилі двоповерхова будівля відтепер служитиме пропаганді та створенню привабливого іміджу цього чудового куточка Карпат. Добрим знаком цьому було і те, що після кількаденних проливних дощів природа змилувалась над горянами, і по-справжньому літнє сонце, як Боже благословення, засвітило над ними.
Тут розміщено необхідну інформацію про Україну, Закарпаття та Рахівщину, Карпатський біосферний заповідник, про всі країни Європи та природоохоронні структури, подана характеристика європейських природних та культурних цінностей. До речі, окрема експозиція центру присвячена краю Височіна Чеської Республіки, який в рамках співробітництва із Закарпатською областю виділив частину коштів на облаштування центру.
За рахунок цих експозицій, друкованої продукції, спеціально підготовлених відеофільмів жителі Закарпаття і його гості зможуть пізнати багато про наш край і його місце в Європі.
Як зазначив при відкритті центру директор заповідника Федір Гамор, еколого-освітні заходи, що проводитимуться тут, сприятимуть патріотичному та екологічному вихованню населення , особливо молоді, стверджуватимуть почуття гордості за нашу країну і підвищенню відповідальності людей за збереження унікальної природи та культури у центрі Європи. Вітаючи учасників цього свята, М.М.Кічковський привернув увагу присутніх до ролі Карпат у збереженні водного, повітряного та кліматичного балансу в Європі, до діяльності української делегації в Конгресі місцевих та регіональних влад Ради Європи, у Міжрегіональній асоціації «Карпатський Єврорегіон» з розв’язання проблем сталого розвитку гірських територій. І еколого-освітній центр може стати ще одним символом об’єднання зусиль державних структур, органів місцевого самоврядування та громадськості у прагненні жити в гармонії з природою. Адже берегти природу – наш спільний обов’язок. Тому щира вдяка усім, хто задумав і створив цей благородний і так потрібний заклад, хто допомагав організаційно і фінансово. Зі словами щирого вітання виступили також начальник Державної служби заповідної справи Петро Гриник, заступник голови- керівник апарату ОДА Володимир Закурений, депутат парламенту Румунії Степан Бочута. Відтак будівлю було освячено і після урочистого перерізання стрічки учасники свята оглянули приміщення центру, зробили у книзі відгуків перші записи про свої враження.
Потрібне об’єднання зусиль задля сталого розвитку Карпат
Тут же на базі Карпатського природного заповідника відбувся круглий стіл «Транскордонна співпраця та сталий розвиток Карпат», організований господарями та Закарпатською обласною радою.
Голова обласної ради Кічковський привітав учасників з Міжнародним днем охорони навколишнього природного середовища та інформував про стан реалізації ініціативи Закарпатської обласної ради у Конгресі місцевих і регіональних влад ради Європи та підготовки міжнародної конференції «Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи».
Враховуючи особливу роль Карпат у збереженні екологічної безпеки на континенті з урахуванням глобальних кліматичних змін, зазначив голова обласної ради, українська делегація в Конгресі місцевих і регіональних влад ради Європи привернула увагу представників європейських країн до серйозної загрози порушення природності і унікальності екосистеми Карпат. Загальнопланетарні тенденції погіршення клімату негативно позначаються на чисельності багатьох видів флори і фауни, приводять до прискорення масштабних ерозійних процесів, порушення гідрологічного балансу, висиханню малих річок та гірських потоків, зменшення запасів і погіршення якості прісної та питної води.
Тільки список видів рослин, занесених у червону книгу Українських Карпат, за останні 15 років зріс майже в півтора рази. У результаті селевих потоків, зсувів і повеней втрачено сотні гектарів орної землі і угідь.
Для сталого розвитку Карпат та інших гірських регіонів, необхідна послідовна політика місцевих та регіональних влад, територіальних громад щодо здійснення ефективного еко-менеджменту, раціонального використання лісових, водних і земельних ресурсів, будівництва сучасних водоочисних споруд, забезпечення контролю за виконанням санітарних норм щодо водних джерел та підземних водоймищ, створення ефективних систем збору, утилізації і переробки побутових і виробничих відходів, а також формування екологічної культури населення.
Кічковський підкреслив, що вирішити згадані та інші проблеми сьогодні можна тільки спільними зусиллями громадських та державних інституцій, органів місцевого самоврядування всього Європейського суспільства, обєднавши при цьому інтелектуальні та фінансові ресурси.
Спільними зусиллями сьогодні вдосконалюється Карпатська мережа природоохоронних територій. Сьогодні 16 відсотків території Карпат, на яких зосереджено 39 міжнародних і національних природних парків і 7 біосферних резерватів, взято під особливу державну охорону. Про міжнародну природоохоронну та наукову діяльність Карпатського біосферного заповідника розповів його керівник академік академії екологічних наук Ф.Д. Гамор.
В той же час для країн Карпатського регіону останніми роками справжнім екологічним лихом стали катастрофічні повені, які несуть з собою великі руйнування і людські жертви. Це ми всі бачимо і переживаємо також у ці дні. І тому дуже важлива міжнародна співпраця на прикордонних водах Закарпаття, про яку на засіданні круглого столу розповів начальник відділу облводгоспу Едуард Осійський. Нині в басейні ріки Тиса реалізується комплексна програма протипаводкового захисту, створена система оповіщення надзвичайних ситуацій, прогнозування паводків та управління водами на території України, Румунії, Угорщини і Словаччини, яка включає 43 автоматичні вимірювальні та інформаційні станції.
Про організацію міжнародної співпраці у сфері туристично-рекреаційного бізнесу на Закарпатті поділився начальник управління по туризму і курортах головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму ОДА Олександр Марченко.
На ряді аспектів транскордонного співробітництва з питань забезпечення сталого розвитку Карпат зупинилися і консул Угорської Республіки у Берегові Карой Шерцер, співробітник університету сталого розвитку м.Еберсвальд (Німеччина) Ларс Шмідт, заступник мера словацького міста Свидник Антон Бережняк, член наукової ради румунського природного парку «Гори Марамуреш»Васале Куриляк та ряд інших учасників.
Учасники круглого столу, підтримали проекти Резолюції та Рекомендації Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи «Сталий розвиток гірських регіонів на прикладі Карпатського регіону», які передбачено розглянути та схвалити в жовтні 2010 року на 19-ій пленарній сесії Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи.
Їх прийняття, на думку учасників круглого столу, сприятиме консолідації зусиль на місцевому, регіональному, державному та міжнародному рівнях у комплексному вирішенні екологічних і соціально-економічних проблем гірських регіонів нашої держави та інших країн Європи, відкриє реальні перспективи для залучення інвестицій та фінансових ресурсів Європейського Союзу та міжнародних організацій для їх розв’язання. Вони схвалили діяльність Закарпатської обласної ради з підготовки міжнародної конференції «Сталий розвиток Карпат та інших гірських регіонів Європи». Проведення якої намічено на 9-10 вересня 2010 року в Ужгороді.
На переконання всіх учасників круглого столу, сталий розвиток гірських регіонів Карпат безпосередньо вплине на реалізацію ряду основних прав людини. Особливо, права на здорове навколишнє середовище для нинішніх і майбутніх поколінь всієї Європи.
