Початок ХХ століття для закарпатців був часом змін. Нові стилі архітектури, постійні новинки та блага прогресу давали про себе знати навіть у маленьких містах на околицях країни. Невід’ємною частиною кожного міста, що йшло в ногу з часом, були ярмарки. Їхніми прадідусями стали торговиці ХІХ століття, на яких переважно можна було продати чи купити худобу та речі першої необхідності, як наприклад – цукор, сірники, керосин, тканину. Ринок у Мукачеві З часом ярмарки стали багатшими, а асортимент різноманітнішим. Посуд, одяг, продукти харчування вдало вписались у ряд товарів, поруч з худобою, птицею та всім іншим. На недільному ярмарку Мукачівська панянка ХХ століття вже могла собі придбати вишуканий капелюшок чи сумочку. А варишські джентльмени запасались цигарками чи тютюном для трубок. А ще піти в тутешній бар та відмітити вдалу покупку. Берегово Та окрім Ужгорода і Мукачева, ярмарки стали частіше приїздити і до менших міст та сіл. Фото базарів у Берегівському, Іршавському та Хустському районах нам вдалось знайти у фейсбук спільноті - Transcarpathian Heritage. На ярмарку у Хусті можна було придбати свіжу капусту чи металевий баняк. На фото з Берегівського базару видно, що там «родзинкою» стали гарні деервяні меблі. Збереглась навіть одна світлина з с. Довге, Іршавського району. Тут базар теж видався на славу. Всі ярмарки в тій часи були перехідними. І з дня в день торговці мали розкладати свої намети зі столами вже у іншому місті. А місцеві жителі, знаючи коли саме базар приїде до них, готувались заздалегідь та витрачали на покупки цілий день. Село Довге Радимо також переглянути інші публікації з серії історичні кадри Закарпаття, зокрема сімейні фотопортрети, про зйомки фільму Жайворонок у Мукачеві, закарпатців у журналі LIFE та інше.