Окрім Ужгорода та Мукачева, де частенько влаштовували великі ярмарки, інші населені пункти краю теж купували та продавали товари на імпровізованих базарах.
Початок ХХ століття для закарпатців був часом змін. Нові стилі архітектури, постійні новинки та блага прогресу давали про себе знати навіть у маленьких містах на околицях країни. Невід’ємною частиною кожного міста, що йшло в ногу з часом, були ярмарки. Їхніми прадідусями стали торговиці ХІХ століття, на яких переважно можна було продати чи купити худобу та речі першої необхідності, як наприклад – цукор, сірники, керосин, тканину.
Ринок у Мукачеві
З часом ярмарки стали багатшими, а асортимент різноманітнішим. Посуд, одяг, продукти харчування вдало вписались у ряд товарів, поруч з худобою, птицею та всім іншим. На недільному ярмарку Мукачівська панянка ХХ століття вже могла собі придбати вишуканий капелюшок чи сумочку. А варишські джентльмени запасались цигарками чи тютюном для трубок. А ще піти в тутешній бар та відмітити вдалу покупку.
Берегово
Та окрім Ужгорода і Мукачева, ярмарки стали частіше приїздити і до менших міст та сіл. Фото базарів у Берегівському, Іршавському та Хустському районах нам вдалось знайти у фейсбук спільноті - Transcarpathian Heritage. На ярмарку у Хусті можна було придбати свіжу капусту чи металевий баняк. На фото з Берегівського базару видно, що там «родзинкою» стали гарні деервяні меблі.
Збереглась навіть одна світлина з с. Довге, Іршавського району. Тут базар теж видався на славу.
Всі ярмарки в тій часи були перехідними. І з дня в день торговці мали розкладати свої намети зі столами вже у іншому місті. А місцеві жителі, знаючи коли саме базар приїде до них, готувались заздалегідь та витрачали на покупки цілий день.
Село Довге
Радимо також переглянути інші публікації з серії історичні кадри Закарпаття, зокрема сімейні фотопортрети, про зйомки фільму Жайворонок у Мукачеві, закарпатців у журналі LIFE та інше.
