У 40-х роках минулого століття на Мукачівщині великими площами висаджували чаї та лимони.
В цей час по всій країні проводили експерименти з приживання різних сільськогосподарських культур. У великих масштабах висаджували бавовну, кок-сагиз з якого виготовляли каучук, а також в деяких областях з теплим кліматом висадили партії цитрусових та чаю. Закарпатська область ,як виявилось найкраще підійшла для цього.
В архівах збереглись фото на яких видно, як неподалік Мукачева будували спеціальні траншеї з цегли та дерев’яних балок. Їхня глибина була в людський зріст, а ширина близько півтора метра була зручною для подальшого збору врожаю. В таких траншеях майбутнім лимонам не загрожував сильний вітер, проте було достатньо сонця і вологи.
Чай висаджували теж на околицях Мукачева на Червоній горі. На фото зафіксували жінок, які займаються обробкою землі та посадкою чайних культур. Загалом з Грузії до Закарпаття привезли більше 2 тонн чайного насіння. За спеціальною технологією, перед посадкою його перемішували з мокрим піском і тільки так висаджували в землю. Через 2 роки чайні плантації на Закарпатті досягали вже 50 га.
Проте в промислових масштабах ані лимони, ані чаї продавати не стали.
Ще й по сьогодні на Червоній горі в Мукачеві посеред дерев можна побачити невеликі кущики чаю, які ростуть там більше пів століття.
Радимо також переглянути інші публікації з серії історичні кадри Закарпаття, зокрема сімейні фотопортрети, про зйомки фільму Жайворонок у Мукачеві, закарпатців у журналі LIFE та інше.
