В Ужгороді відбулася презентація буклету з безпеки туристів в Українських Карпатах
Про важливу роботу гірських рятувальників розповів Петро Митро, заступник командира закарпатського гірського пошуково-рятувального загону МНС України. За його словами, цьогоріч у горах врятовано вже 60 людей, а четверо, на жаль, загинули. «Ми хотіли б допомогти усім, хто відвідує наші гори, насамперед туристи повинні знати, куди звертатися, тому ми видали буклет, а також інформаційні листки із контактами рятувальних загонів, які розмістимо на вокзалах, турбазах, у навчальних закладах тощо», — розповів П. Митро.
Він також зауважив, що кількість туристів на Закарпатті з кожним роком більшає. Проте, на жаль, у горах трапляються прикрі, часом фатальні випадки, яких можна було б уникнути, якби люди перед виходом на маршрут безкоштовно зареєструвалися у рятувальній службі. Це не передбачає для них жодних обмежень, а лише забезпечує захист і професійну допомогу у разі потреби.
Леся Лойко, менеджер Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті FORZA, який допоміг видати книгу «Безпека туристів в Українських Карпатах. Поради рятувальників» пояснила: «FORZA працює над облаштуванням, маркуванням маршрутів Закарпатського туристичного шляху. Проте у ході роботи ми зрозуміли, наскільки важливо поінформувати самих туристів про їхню власну безпеку. Оскільки, на жаль, люди часто надто халатно ставляться до свого життя, виходячи в гори без відповідних знань». Л.Лойко також розповіла, що проект має на меті провести семінар для рятувальників Закарпаття та сусідніх регіонів, щоб колеги мали змогу обмінятися досвідом. На цю зустріч будуть запрошені також власники туристичних садиб, турбаз, провідники на гірських маршрутах. За сприяння проекту FORZA видано 1500 буклетів та 20 тисяч невеликих пам’яток для туристів з контактами рятувальників.
Наталія Піцур, волонтерка рятувальних робіт, упорядник буклету з безпеки туристів у горах розповіла, що окрім професійних рятувальників у критичних ситуаціях туристам допомагають вижити також волонтери — наприклад, професійні лижники. «На жаль, вершини наших гір прикрашені… хрестами. Ми звертаємося до усіх туристів з проханням не нехтувати власним життям. Кожен думає, що саме з ним нічого не трапиться, але забуває, що в ущелинах гір нема зв’язку, що на морозі телефон дуже швидко розряджається. У підготовленій нами книзі подано практичні поради — як діяти у разі небезпеки, як підготуватися до походу, щоб уникнути труднощів. А найголовніше, тут подано карти — зони дії рятувальних пунктів, лавинонебезпечні зони тощо.
Найчастіше сигнал про біду, за словами рятувальників, надходить від третіх осіб. Тоді як туристи при температурі -20 градусів за 2 години може загинути. Рятувальні загони мають гелікоптери, проте у сніжну погоду вони не допоможуть. Часом фахівцям доводиться по кілька годин прямувати засніженими вершинами, щоб знайти потерпілого. «Туристи повинні розуміти, що гори — це задоволення і разом з тим небезпека. Молодь, наприклад, захоплюється вільними спусками із засніжених, ніким не сходжених гір, сюжети про які часто транслюються телебаченням. Але варто задуматися, що на зйомках над цим спортсменом летить гелікоптер, його страхують кілька людей, які готові надати допомогу у будь-який момент. У Карпатах нещодавно 5 із 8 туристів загинули, «зірвавши лавину». Якщо фахівці попереджають, що у певна територія гір небезпечна, то варто дослухатися, бо ціна надто висока», — каже Н. Піцур. За її словами, найбільш небезпечними на Закарпатті взимку, особливо при перепаді температур, є Полонина Руна, Боржавські полонини, Свидовецький і Чорногірський хребет, полонина Красія.
На Закарпатті сьогодні працюють 62 рятувальники. Це 4-5 осіб в одному пункті, тому особливо важливою є допомога т.зв. громадських рятувальників.
З початку цього року зареєструвалися 1999 туристичних груп, тобто близько 19 тисяч туристів. Здебільшого це ті, кому потрібне офіційне підтвердження проходження маршруту для маршрутно-реєстраційної комісії. Насправді, за словами П. Митра, це лише половина від реальної кількості туристів, повідомили з Ужгородського прес-клубу.
