На світлині 1935 року видно, як виглядав будинок барона Гіланьї у смт. Середнє, котрий тривалий час перебував у напівзруйнованому стані, а влітку 2015 року наше видання виявило, що від колишнього палацу майже нічого не залишилось.
(Див. Історичну садибу в Середньому замість «розкрутки» практично знищили). Тоді автором допису цю будівлю помилково було названо палацом Бутлера, та невдовзі закарпатський історик Валерій Разгулов в своїй статті в газеті «Середнянська новинка» (від 27.08.2015 р.) вніс певні правки.
Відтак, насправді йдеться про будинок барона Гіланьї, який увійшов в історію Угорщини. В грудні 1805 року в палаці Гіланьї в Середньому перебувала святиня угорського народу – корона святого Іштвана. Її ховали від військ Наполеона, який якраз взяв столицю Австрії Відень. З політичних міркувань керівництво габсбургської імперії вирішило сховати корону в надійному місці, яким обрали стіни мукачівського замку. Корону, в опломбованому 13-ма печатками ящику, під посиленою охороною, доставили до Мункача (Мукачева), де вона й зберігалася до березня 1806 року.
По дорозі до фортеці було зо два десятки зупинок, в тому числі в Ужгороді, Середньому та Мукачеві. Через понад сторіччя, в 1911 році, на стіні палацу було урочисто відкрито освячену пам’ятну дошку, з зображенням корони в керамічній рамці, з написом «У цьому будинку зберігали святу корону 10-11 грудня 1805 р., коли її, ратуючи від Наполеона, доставили в Мукачівський замок». Згідно історичних документів, угорська святиня зберігалася там ще й 10 та 11 березня 1806 року.
Юридичним власником палацу Гіланьї останні два десятиліття є такий собі пан Годьмаші. Він викупив будинок у родини Курак, у котрої це житло реквізувала радянська влада, спочатку надавши будинок родині вчителів, а в 1970-х облаштувавши в ньому дитячий садок. Після відкриття нового дитсадка згідно з рішенням суду будівлю повернули власникам – родині Курак, яка й продала колишній палац ужгородцю Годьмашу. Той, в свою чергу, за версією автора допису до вищезгаданої газети «Середнянська новинка», є підставною особою, що діє в інтересах колишнього директора заводу "Електродвигун" Йожефа Горвата, власника чималої кількості нерухомості на Ужгородщині.