Якщо ви плануєте придбати кошеня, важливо зрозуміти, коли його можна забирати від кішки та перевозити до нового місця проживання. Готовність та здатність тварини адаптуватися до нових умов визначає її комфорт та щастя у новому домі.
Деякі майбутні власники мріють узяти ще зовсім маленького улюбленця. На це є кілька причин. Найчастіше вони хочуть бачити, як кошеня росте, сприяти його розвитку, навчанню. Нерідко є попередня домовленість із заводчиком про те, щоб забрати тварину в ранньому віці. А іноді бажання мати вдома кошеня настільки сильне, що хочеться реалізувати задумане якомога скоріше.
Ветеринарні лікарі та заводчики радять не поспішати. Кошеня потрібно відлучати від кішки поступово. Як пише Vesti.ua, воно має пройти початковий етап соціалізації, отримати всі необхідні щеплення відповідно до його віку, а також навчитися самостійно харчуватися та ходити в лоток. Оптимальний вік, у якому кошеня готове залишити дім і розпочати нове життя в новій оселі, – три місяці та старше. Авжеж, це стосується лише кошенят, що мешкають у заводчика чи власників, а не вуличних тварин.
Чому саме в такому віці рекомендується брати улюбленця? Це пов'язано з особливостями розвитку кота впродовж перших 12 тижнів життя.
Чому не можна брати кошеня до трьох місяців
Забирати кошеня від кішки у перші дні його життя неприпустимо. Кішка вигодовує приплід, підтримує гігієну кошенят, зігріває їх власним теплом. Біля неї кошеня почувається в безпеці. Молоко кішки – саме те, що потрібно кошеняті для нормального розвитку та формування імунітету впродовж перших кількох тижнів після народження. За допомогою своєї матері кошенята навчаються важливим для життя навичкам: доглядати за собою, ходити в лоток, користуватися дряпкою тощо.
Кішка грає ключову роль у первинній соціалізації. Спостерігаючи за нею, кошенята навчаються взаємодіяти з тваринами та людьми. Наприклад, спочатку вони не вміють розраховувати силу під час гри, можуть боляче дряпатися, щосили кусатися. Приблизно на 10-му тижні життя кошеня демонструє більш осмислену поведінку, адекватніше взаємодіє з навколишнім світом.
Кошенят, які були відлучені від кішки достроково (раніше, ніж у 12 тижнів), найчастіше важче та довше привчити до нового, зокрема й до правил поведінки. Окрім того, з шести тижнів життя починає слабшати природний імунітет, набутий від матері. Тому відповідальні власники та заводчики віддають тварину до нової оселі тільки після щеплень.
Чим небезпечне раннє відлучення кошенят від кішки
Соціалізація кошеняти, якого забрали до іншої домівки раніше за рекомендований термін, відбувається із труднощами та затримками. Улюбленець може погано доглядати за собою, справляти потребу в забороненому місці. Він також може неадекватно реагувати, коли його беруть на руки чи гладять, бути лякливим і довго звикати до нової оселі та людей.
Передчасне відлучення від матері здатне спричинити агресивну поведінку улюбленця, адже він не встигає побачити й навчитися на прикладі кішки, як контактувати з навколишнім світом та іншими живими істотами. Без цього кошеняті може бути набагато складніше порозумітися з новим оточенням.
Першу вакцинацію кошеняті роблять у віці приблизно вісім тижнів, повторну – в 11-12 тижнів, а наступні – вже за рекомендаціями ветеринарного фахівця. Тварина набуває первинного захисту від поширених небезпечних інфекційних захворювань.
Трапляються випадки, коли кішка не може годувати, тому кошеня забирають раніше рекомендованого терміну. Турбота про гігієну та здоров'я, соціалізацію та годування лягає на плечі нового власника. Без постійного контролю ветеринарного спеціаліста забезпечити такому кошеняті необхідний догляд складно.
Тож не поспішайте відлучати вашого майбутнього улюбленця від кішки, якщо хочете отримати розумне, контактне, акуратне та здорове кошеня. Перші 12 тижнів із матір'ю допомагають побудувати міцний фундамент для подальшого довгого, активного та щасливого життя.
