Виноградів – місто храмів, сакур та цікавих пам’ятників. Кілька історичних фактів про Севлюш (так називався Виноградів до 1946 року) ми зібрали для вас.
Подейкують, що ця територія була заселена ще в часи палеоліту. А Чорна гора, в підніжжі якої і лежить місто, була великим вулканом.
Цікаво, що саме Севлюш першим, серед інших міст сучасного Закарпаття, отримав статус королівського міста. В документах за 1262 рік місто згадується, як королівське.
Жителі міста могли вільно користуватись дорогами, річкою, виселятись, заселятись з міста, влаштовувати базари, будувати млин, мати свій суд та старосту. За це королеві, а пізніше королю мали платити невеликий податок, та раз у рік посилати до королівської армії вояка на службу.
Ще один незвичайний для нас факт, але для тих часів цілком звичний – місто дарували один одному.
Таке сталося у 1307 році. Король Карл Роберт подарував населений пункт вельможі Беке Боршо. Саме він, до речі, збудував тут замок Канків. Та Боршо повстав проти короля і поплатився за непокору. Замок зруйнували, а місто передарували іншому шанованому пану – Перені, який збудував тут свій палац, що до речі, стоїть і до нині.
Ще один цікавий факт – на території сучасного Виноградова жили німці та італійці. Їх сюди заслав король Бела IV, щоб ті , після спустошливих монголо-татарських навал, колонізували територію. Тож, цілком можливо, що в сучасних виноградівців в жилах тече італійська кров.
