запрацював в Ужгороді
Подібні центр давно працюють у розвинутих країнах. Позначають їх буквою „І” (інформація), і туристи прямують на них, як мухи на мед. Адже це значить, що тут вони зможуть дізнатися про все, що їх цікавить: де можна заночувати, прохарчуватися, скільки це коштує, купити карту чи довідники, дізнатися про екскурсії, маршрути і транспорт, скористуватися Інтернетом і навіть придбати сувенірну продукцію.
Одне слово, повний інформаційний сервіс. Причому довідку надають безкоштовно, розуміючи, що турист і так залишить у місті чи краї достатню суму грошей. Чи не тому такі центрі у світі існують на кошти влади?
У нас цей рух щойно започатковується. Перші спроби, ясна річ, грантові. Так проіснували недовго інформаційно-туристичні центри у Рахові, Берегові та Мукачеві. Закінчилися дотації, закінчився й інформаційний сервіз для туриста.
Тепер грант виграли ужгородці. Це громадська організація „Паннонія”, яку очолює Федір Шандор і котра вже восьмий рік займається питаннями, так чи інакше дотичними до туризму. За умовами проекту, який фінансує Європейський Союз, подібний інформаційний центр створено й у словацьких Михайлівцях. Це повинно стимулювати прикордонний туризм між двома країнами.
Як розповів керівник проекту з українського боку, Валентин Волошин, інформаційно-туристичний центр хотіли відкрити на залізничному вокзалі та в колишньому кінотеатрі „Ужгород”. Але чомусь ніхто не пішов на зустріч. Тож нині центр працює навпроти жупанату у приміщенні Карпатського інформаційного агентства. Цікавість до центру велика: заходять поляки, британці і навіть гості з Нікарагуа.
От тільки, щоб не вийшло так, як у Мукачеві, Берегові та Рахові. Після закінчення гранту через байдужість місцевої влади та нерозуміння перспективи, буква „І” з вулиць цих місць зникла. Тимчасово чи навічно?
