В Ужанському національному природному парку пройшла літня зміна вишкільного табору «За перевал-2011», організованого скаутським об’єднанням «Галицька Русь».
Протягом двох тижнів понад сорок юнаків дівчат з різних куточків України (Львівщини, Закарпаття, Криму та інших регіонів) не тільки продовжили у польових умовах опанування скаутськими та туристичними навиками, але й у співпраці з національним парком зробили багато корисних справ.
Насамперед впорядковано військові кладовища Першої світової війни на Ужоцькому перевалі та розчищено територію занедбаного військового некрополя у с. Волосянка, пам’ятник радянським воїнам та Хрест на перевалі, братську могилу угорським солдатам на околиці с. Лубня. На проведеному дні відкритих дверей у гості до табірчан завітали представники місцевої влади, генконсульства РФ у Львові, ветерани козацтва, батьки, журналісти. На урочистій лінійці до скаутів звернулися перший заступник голови Великоберезнянської райдержадміністрації Михайло Кіндрат, аташе генерального консульства Російської Федерації у Львові Сергій Манько, атаман львівського козачого земляцтва Альберт Астахов, в.о. директора Ужанського НПП Василь Вогар. «Радий вітати всіх Вас, - відзначив В.Вогар, - на території Ужанського національного природного парку, на землі, де у роки Першої і Другої світових воєн точилися жорстокі бої. На теренах району чимало невпорядкованих могил, некрополів цього періоду, отож скаути з «Галицької Русі» і їх колеги з Росії, за підтримки Фонду Анатолія Лісіцина, роблять добру і благородну справу, впорядковуючи місця останнього спочинку воїнів різних країн світу. Це надзвичайно важливо цивілізовано ставитися до померлих, до історії своєї Батьківщини. Хочу щиро подякувати всім волонтерам, які, не рахуючись з часом, часто у непростих погодних умовах спеки, дощів роблять благородну справу, надаючи давнім захороненням воїнів впорядкованого вигляду. Спасибі за вже зроблене у нинішньому році, зокрема, на Ужоцькому перевалі, котрий є візитною карткою Закарпаття. Братьська могила і військове кладовище часів першої світової війни – місце паломництва багатьох туристів, автомандрівників, і добре, що тепер воно знову оновлене, прибране, з пофарбованим хрестом на братській могилі. Пофарбовано також і почищено меморіальні дошки, обеліск визволителям Великої Вітчизняної війни. За це дирекція національного парку вдячна всім нашим помічникам і розраховує на подальшу співпрацю. Хочу побажати всім міцного здоров'я і подальших успіхів у благородній справі!».
Опісля учасники дня відкитих дверей дружно попрацювали на впорядкуванні братської могили угорським солдатам у с. Лубня та військового кладовища у с. Волосянка, оглянули зроблене скаутами «Галицької Русі» на Ужоцькому перевалі. На «відмінно» оцінено український борщ, зварений для гостей скаутами під керівництвом президента федерації скаутів «Галицька Русь» Кирила Арбатова.
- Ми вдячні національному парку,- сказав К.Арбатов,- за всебічну підтримку, можливість розташували базовий табір у мальовничому куточку перед селом Лубня, де співробітники місцевого природного науково-дослідного відділення облаштували рекреаційно-відпочинкову зону з бесідкою, лавицями, перепадами на потоці і місцем для купання, лавкою на протилежний бік. Все це на тлі чудової природи та літніх днів створило добру атмосферу у дитячо-молодіжному колективі, принесло задоволення всім учасникам табору. Головним нашим завданням було забезпечити дітям змістовний, корисний для здоров’я відпочинок, навики проживання у колективі на природі. Але протягом двох тижнів, попри погодні ускладнення, часті рясні дощі з грозами, нам все ж вдалося виконати обсяг робіт по догляду військових кладовищ та могил Першої та Другої світових воєн.
Задоволені цьогорічним перебуванням на території Ужанського національного парку начальник табору Володимир Севрюков, інструктор Денис Садовніков з Росії, адже вдалося не тільки багато зробити, але й зміцнити скаутський дух школярів, допомогти їм зрозуміти важливість поєднання у житті навчання з активною працею і змістовним відпочинком.
Переплутали яму для сміття з розкопками
Ще не встигли діти після закінчення зміни залишити через день табір «За перевал-2011» і виїхати на Рівненщину для продовження літнього відпочинку, як на багатьох сайтах розтиражовано наклеп на «За перевал-2011», брудний і дивовижний за своєю зухвалістю – «Проросійські скаути затіяли на Закарпатті несанкціоновані розкопки військових поховань». Пристрасний «пошуківець», віце-президент ГО «Пошук-Захід» Богдан Пилипів, подає масовому читачеві як інформаційну «бомбу» повідомлення в один із закарпатських про нібито підозрілий табір пошуковців, виявлений ним цілком випадково (як рояль в кущах), під час подорожі Великоберезнянським районом 22 липня 2011 року (це не перша схожа інсинуація про «Галицьку Русь») . «Поблизу с. Лубня молоді люди в одностроях штиковими лопатами проводили земляні роботи на місці масового поховання жертв Першої та Другої Світових воєн». А насправді, панове, школярі викопували банальні ями для тимчасового зберігання побутових відходів, як це роблять не тільки скаути, а всі цивілізовані люди на нашій планеті. Навіть не думав, що можуть бути отакі громадські організації, представники котрих методично «копають» під когось, розкидуючи звинувачення у проросійських настроях, у бажанні робити щось незаконно. Подібні словесні холості вистріли нічого не вчать ци великих «патріотів», що розмахують руками у присутності дітей, здіймають галас, на словах готові на великі справи, а реально займаються наклепами і дезінформацією. Ще й відео після цього пропонують подивитися! І що там бачимо? Як чиїсь руки у побутових відходах копирсаються, шукаючи щось «накопане» з могил. Схоже на шапку, котра горить на злодієві! «Про сумнівний табір було негайно повідомлено голові ГО "Пошук-Захід" О. Русину та представникові відділу охорони культурної спадщини Т. Сопку. Після чого Б. Пилипів дістався до м. Великий Березний та подав заяву про виявлене правопорушення до райвідділу міліції.» Ну і що? Приїхав слідчий, взяв пояснення у представників лісництва та у начальника табору, все перевірив та, наскільки мені відомо, - не виявив жодних порушень з боку організаторів табору.
Невже організатори скандалу гадають, що хтось повірить у цю брехню? Скажу тільки, що давно спостерігаю за роботою «Галицької Русі» і бачу, що організація діє законно і проводить конкретні заходи. Можу тільки подякувати, як і багато жителів Великоберезнянського району Закарпаття, за конкретну роботу. Чув багато добрих слів на адресу скаутів на цьогорічному міжнародному круглому столі «Меморіали Першої світової війни: спільна історія, спільна пам’ять», де представники Австрії, Угорщини, Словаччини, Росії, інших країн дякували за конкретну роботу. Розмовляв з депутатом Держдуми А. Лісіціним, прагнучи з'ясувати його інтерес тут, на України. Його однойменний благодійний фонд в основному займається дітьми-сиротами, але з певного часу фінансує впорядкування військових некрополів, де поховані і російські солдати.
Завітайте тепер на Ужоцький перевал, і ви переконаєтесь, як тут скаути разом зі своїми наставниками все дбайливо доглядають, на братській могилі побачите вінки від угорців і росіян. А ще кілька років тому одна з небагатьох пам’яток про Першу світову розвалювалювалася. І розвалилася б, бо якось нікого не турбує наша історія, тільки на словах вболіваємо про туризм. Саме «Галицька Русь» у 2007 році капітально реставрувала пам’ятник на братській могилі, прикріпила меморіальні дошки. Розчистили скаути і зовсім занедбане кладовище Першої світової війни у с. Волосянка – тут був зарослий деревами і чагарниками смітник.
Розмовляв з багатьма скаутами у Лубні, був приємно вражений рівнем володіння кримських школярів українською мовою. «Мову своєї країни треба знати обов’язково. Тут ми зустріли нових друзів, вивчили багато закарпатських слів, приїдемо в цей чудовий край ще раз».
Василь ВОГАР, в.о. директора Ужанського парку:
- Публікація в Інтернеті мене надзвичайно засмутила. Диву даєшся такій кричущій неправді. Адже ми дуже зацікавлені у сталому розвитку не тільки природоохоронної території, але й всього району, постійно перебуваємо у контакті з організаціями, котрі займаються корисно діяльністю тут, контролюємо їх дії. Табір «За перевал-2011» діяв на нашій території офіційно, всі необхідні дозволи мав. Директор Василь Копач, а згодом і я, а також співробітники УНПП, лісники, представники Державної прикордонної служби постійно навідувалися до скаутів, при необхідності надавали допомогу. Мені від усього серця шкода дітей, які добросовісно та безкорисно працювали, радо спілкувалися із нами та місцевими мешканцями, а тепер читають про свій табір відверті нісенітниці.
