Науково-дослідний інститут політичної регіоналістики регулярно здійснює моніторинг суспільно-політичного розвитку в Закарпатті й суміжних регіонах України, Румунії, Угорщини, Словаччини, Польщі. Широкий спектр досліджень дає можливість публічно розкривати проблеми поточного життя, подавати інформаційно-аналітичні оцінки буденного розвитку, актуалізувати увагу на ключових питаннях сучасного й майбутнього.
У 2009 році працівники Інституту презентували видавничу Серію «Studia Regionalistica», яка цього року представить нові цікаві видання. І ось днями у видавництві «Карпати» з’явилася чергова новинка. Вийшов у світ перший номер ілюстрованого інформаційно-аналітичного журналу «Регіоналістика» (головний редактор Микола Вегеш). Ініціаторами його створення в майбутньому планується видання тематичних журналів, присвячених різноманітним проявам регіонального життя, проблемам суспільно-політичного розвитку регіонів, механізму елітотворення, партійного будівництва, виборчих процесів, етноконфесійних характеристик. Відповідальний редактор «Регіоналістики» Маріан Токар висловив сподівання, що «новинка зацікавить не тільки науковців та краєзнавців, а й фахівців-практиків, політиків, державних службовців».
Перший випуск має дві частини. Тут подано презентацію Науково-дослідного інституту політичної регіоналістики, в змісті якої можна отримати загальну інформацію про Інститут, його сферу діяльності, партнерів, видавничу й науково-публічну активність. Основну ж частину випуску присвятили поглядам фахівців на проблеми етнополітичної реальності регіонального розвитку Західної України (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області), а також суміжних із Закарпаттям регіонів Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії. Перший випуск розпочали з аналізу етнополітичного спектра, вважаючи його одним із специфічних у контексті розвитку сучасних поліетнічних регіонів. Наступний випуск буде присвячений 20-річчю здобуття Україною незалежності, ролі регіонів у державотворчих процесах і наповнений матеріалами про порівняння регіонального впливу на становлення нових політичних систем в Україні, Польщі, Словаччині, Угорщині й Румунії.
