Рівно рік пройшов із того часу, як Воїни світла покинули цю землю.
Смуток на душі, а в горлі ком і сльози вириваються на зовні. Міську буденність тривогою розірвала мелодія неофіційного гімну-реквієм за загиблими Героями Майдану «Плине кача по Тисині…».
До пам’ятного знаку підійшли керівники району та міста, лікарі, правоохоронці, юристи, вчителі, пенсіонери, які проходили повз, та діти. Всі запалили свічки пам’яті і поклали квіти. Учні Сілецької ЗОШ І-ІІІ ступенів почитали тематичні вірші. Священники відслужили заупокійну панахиду за загиблими Героями України.
Торік також молодь, інтелігенція, прості робітники йшли мирною ходою вулицями столиці із вимогою змін у державі, нового напрямку у розвитку України. У багатотисячній ході з двох боків ішли сотні самооборони, всередині прості українці, які вірили у свої сили, вірили в те, що нація жива і їй конче потрібен ковток свіжого повітря, щоб жити далі… жити краще. Вони не мали зброї в руках, вони мали віру в серці і чітке розуміння того, що тодішня влада надто сильно затягнула зашморг…
Подальший розвиток подій вразив весь світ. Коли протестувальники очі в очі зустрілися із Беркутом та внутрішніми військами, провокатори, що були позаду ходи, почали жбурляти у спецпризначенців каміння. Реакція не забарилася – мирний натовп опинився у котлі, залпи, удари кийками всіх без розбору… Далі постріли, гранати, кров, ураження. Вогнепальна зброя та бронетранспортери не підірвали волю духу українців, ніхто не відступив.
Силовики розпочали штурм Майдану, який тривав тринадцять годин. Центр столиці переповнював страх і розпач, кулі снайперів пробивали голови і груди. Поранених приносили до будинку профспілок, де жінки-медики зі сльозами повертали їх до життя, втамовували біль, приводили до тями.
Одна доба забрала життя сотні людей, скалічила тисячі, а доля десятків невідома і досі. Такою ціною Україна скинула диктаторів із найвищих посад, зламала систему.
Мільйонний майдан ридав за Героями, яких відспівували священники зі сцени. Серця матерів і молодих дружин розривалися від болю…Труни вкриті жовто-блакитними стягами виносили з Майдану. Перед Героями схиляли голови, перед їхнім подвигом ми станемо на коліна. Герої не вмирають!
Іршавська міська рада
