У 1700-х роках в місті над Латорицею жив лише 1 єврей, а вже за кілька десятиліть вони становили 30% населення міста.
У всіх письмових згадках про євреїв в Мукачеві у ХVІІ столітті згадується тільки один представник цієї народності. Він, як це традиційно було в багатьох містах, був шинкарем, що заробляв гроші на розливі пива та горілки. Значне переселення євреїв в Мукачево відбулось після визвольної війни угорського народу на початку XVIII століття. Більшість іудеїв прямували сюди з Галичини та з Угорщини.
Цікавий факт – євреї, які масово почали заселяти частково спустошені землі міста, платили до казни певний внесок «плату терпимості». Ідея ця належала графу Шенборну, який і заохочував єврейське населення приїздити до міста.
З часом на березі Латориці було збудовано 2 синагоги, ритуальні купальні, шпиталь та інші будівлі для єврейської частини населення.
Окремою сторінкою в житті Мукачева став Хаїм Лазар Шпіра – головний рабин єврейської общини Мукачева. Він був дуже розумною, високоосвіченою та справедливою людиною, з безперечними лідерськими якостями. В місті до тепер можна почути, яким пишним було весілля доньки Шпіри. Окрім розкішних наїдків та напоїв, містом пройшов парад, а рідкісні в той час оператори знімали все на відео, яке потім показали в міському кінотеатрі. Подейкують, що гроші на шикарний бенкет з тисячами гостей рабин «позичив» прямо з казни общини, але чи повернув їх залишається таємницею і досі. На відео, що збереглось до наших днів видно, як жили та розважались мукачівські євреї у 1933 році. Ймовірно, що це і є кадри з пишного весілля дочки рабина.
Так чи інакше, окрім весілля доньки, наступного разу тисячі мукачівців зібрались щоб провести його в останню путь.
Мукачево і зараз залишається єврейським містом. В період іудейських свят сюди приїздять сотні євреїв, в місті функціонує синагога, а про підприємливість цих людей і досі складають легенди.
