Аби юридично аргументувати, що чиновник узяв гроші, Службі безпеки треба дуже попрацювати.

Рівно рік тому, у березні 2010-го, Президент України Віктор Янукович, представляючи керівному складу СБ України новопризначеного голову цього відомства Валерія Хорошковського наголосив, що боротьба з корупцією має стати пріоритетним завданням Служби безпеки України.

Месидж не залишився непочутим: роботу активізували, причім не тільки в центрі, а й у регіонах. Якщо 2009-го працівники першого відділу Головного відділу боротьби з корупцією й організованою злочинністю (відомий як відділ «К») УСБ України в Закарпатській області виявили й задокументували 4 факти хабарництва, за якими порушено кримінальні справи, то минулого року – вже 10. Про особ­ливості роботи цього напрямку спецпідрозділу заступник його начальника Михайло Коштура розповів «Замку» напередодні відзначення професійного свята – Дня працівника СБ України, яке відзначатимуть зав­тра, 25 березня.

Звичайно, корупція – явище не нове, і чинники, що її породжують, як і суспільні наслідки, до яких вона призводить, давно відомі, – починає розмову Михайло Іванович. – Про цю проблему можна багато говорити. Але якщо сконцентруватися на нашій роботі, то завдання боротися з корупцією і хабарництвом постало вже давно – з моменту введення в дію закону «Про боротьбу з корупцією» (від 5 жовтня 1995 р. – Авт.). Хоча ви доречно підмітили, що з минулого року на цьому напрямку роботи Служби безпеки – особливий акцент, чіткий наголос. Загалом, якщо дивитися статистику, за 15 років роботи складено 607 протоколів, тобто в середньому маємо близько 40 на рік. Минулого року, наприклад, складено 37 протоколів, з початку нинішнього – 5. І це мова лише про адміністративно карану корупцію.

– Кримінальних справ за вимагання та одержання хабарів минулого року порушено аж 10 проти 4 упродовж 2009-го. Цікаво, в яких саме сферах виявили зловживання?

– Найбільше – шість кримінальних справ – порушено стосовно працівників УМВС України в Закарпатській області (слідчий, дізнавач, дільничний інспектор, працівники УДСБЕЗ та ВДАІ). Також є справи стосовно співробітника Державної виконавчої служби Тячівського районного управління юстиції, начальника Головного управління Держкомзему в області, начальника Закарпатської регіональної філії ДП «Центр Державного земельного кадастру», старшого державного виконавця районного відділу ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції. Ще дві справи – щодо працівників відділу боротьби з незаконним обігом наркотиків УМВСУ в нашій області. 
Що ж стосується складених торік адміністративних протоколів, то тут найбільше порушників закону серед держслужбовців різ­­них категорій – аж 24. Також у поле нашого зору потрапили чотири працівники МНС, троє військовослужбовців ДПС, по двоє митників і працівників міліції, а також суддя і військово­службовець.

– Як вираховуєте таких порушників закону? 

– Звичайно, порушення кримінальної справи або складання протоколу про порушення вимог Закону України «Про боротьбу з корупцією» – це лише вершина айсберга. До того триває щоденна кропітка робота. Не секрет: є потенційно корумповані сфери, де добрий ґрунт для зловживань. Наприклад, візьмімо галузь земельних відносин. На Закарпатті це серйозна проблема – орних земель чи ділянок під забудову щороку меншає. Відповідно ціни на них з кожним роком ростуть. А звідси й попит. Всі знають: аби отримати чи оформити земельну ділянку, треба оббити пороги не однієї організації. І, як показує практика, на кожному етапі можуть виявитися нечисті на руку працівники, які захочуть за виконання своїх прямих функціональних обов’язків мати прибуток збоку. У таких ситуаціях ми беремося за роботу, залучаємо всі сили й засоби, в тому числі й технічні, – все, що передбачено законодавством.

– Розумію, що ви не розкриєте секретів своєї роботи, але все ж цікаво, чи про багато випадків порушення законодавства вас інформують звичайні люди, від яких, скажімо, вимагають ті ж хабарі? 

– Маєте правду, про оперативні комбінації говорити не буду. Але питання зрозумів і відповім на нього. Соцопитування свідчать, що Служба безпеки має високу довіру суспільства, найбільшу серед усіх правоохоронних органів. Гадаю, все просто: люди бачать, що ми розкриваємо серйозні справи, де фігурують не лише дрібні чиновники, а й високопосадовці, і тому звертаються до нас. За законодавством, особа яка дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо було вимагання або коли після давання грошей вона добровільно звернулася із заявою до правоохоронного органу. Коли чиновник, як-то кажуть, перегинає палицю і людина не може законно вирішити своє питання (хоч це якраз є обов’язком того чиновника), по допомогу звертаються до нас. І таких випадків доволі багато. Якщо людина готова йти до кінця, бо грубо порушили її права, будемо раді допомогти й співпрацювати.

– Ви завжди маєте бути на крок попереду від порушників закону. У цьому контексті цікаво, чи достатньо оснащена служба сучасною технікою? Коштів на обладнання вистачає?

– Це питання не зовсім до мене. Але раз про це зайшла мо­ва, то відзначив би, що останніми роками гріх скаржитися на брак техніки. Отримуємо й кошти, і спецобладнання (мова, звісно, про специфічну техніку, яку на базарі не купити. – Авт.) з центрального апарату. Одне слово, для боротьби з корупцією у нас є всі можливості – і людські, і технічні. До речі, по-іншому й бути не може, адже якщо посадовий злочин нескладно довести з допомогою документів, то хабарника треба ловити на гарячому. Є така прописна істина юристів: «Хабар заднім числом не доведеш». Тому, щоб юридично аргументувати, що чиновник узяв гроші за виконання своїх функціональних обов’язків, треба зафіксувати момент передачі коштів і задокументувати порушення закону. Сил і засобів у нас вистачить на всі випадки.

– А маєте, до речі, працівників і в районах?

– Спецпідрозділ є лише в обласному управлінні, а на місцях – спеціалісти, які функціонально закріплені по лінії роботи підрозділу. Іноді, коли потрібна допомога, співпрацюємо з ними. А деколи діємо цілком автономно. Залежить від ситуації. Якщо треба убезпечитися від можливого витоку інформації, дотримуватися умов конспірації, виїжджаємо одразу на місце.

– На початку квітня має відбутися голосування щодо нового закону «Про засади запобігання та протидії корупції в Україні». Чи потрібні тепер, на ваш погляд, зміни в законодавстві?

– Однозначно потрібні. Старий закон «Про боротьбу з корупцією» вже не відповідає вимогам часу. Ми, до речі, через Головне управління «К» в Києві і центральний апарат Служби безпеки вносили й власні пропозиції змін до законодавства. У тому пакеті законів, що був ухвалений у червні 2009 року, деякі з цих пропозицій були враховані, але, як показав аналіз, це законодавство усе-таки ще не є досконалим. Наприклад, чітко не розмежовані функції різних правоохоронних органів, структури часом їх дублюють. Крім того, є законодавча ініціатива запровадити декларування не лише доходів, а й витрат чиновників, що, переконаний, полегшило б нам роботу. Сподіваємося, найближчим часом закон таки ухвалять, і це дозволить нашому спецпідрозділу працювати ще ефективніше.

• Закарпаття
• корупція.
• боротьба