З 1 січня соцвиплати здійснюють поновому
Простому українцю сьогодні хворіти зась. Бо ж навіть звичайна застуда може витягнути з його й так нетугого гаманця немалі гроші. Нині чи не єдиною можливістю відшкодувати збитки залишаються соціальні виплати, так звані «лікарняні».
З 1 січня нинішнього року набула чинності постанова, за якою ці кошти мають виплачувати поновому. Крім того, поіншому виділятимуть гроші як допомогу щодо вагітності та пологів і на поховання.
Ольга Фазикош, в.о. директора виконавчої дирекції Закарпатського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, пояснює, що й надалі перші 5 днів перебування на лікарняному робітникові оплачуватиме працедавець. Але відтепер змінився сам принцип розрахунку між фондом та підприємством. Якщо до 1 січня усі виплати здійснював сам роботодавець, а вже пізніше фонд відшкодовував йому витрачені на це кошти, то тепер працедавець нараховує суму допомоги, але вже не виплачує її. Бухгалтерія формує заявку-розрахунок до органів фонду за місцем обліку. Відтак не пізніше 10 робочих днів кошти перераховуються на спеціальний рахунок підприємства.
До речі, для того, аби роботодавець отримав гроші, йому заздалегідь потрібно відкрити для зарахування страхових коштів окремий поточний рахунок у банку. Бюджетні установи та організації мають відкривати рахунок у відповідному органі Державного казначейства України.
Отримавши гроші, працедавець зобов’язаний виплатити допомогу із тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів не пізніше найближчого дня, встановленого для виплати заробітної плати. Допомогу ж на поховання мають надати не пізніше наступного робочого дня після отримання страхових грошей.
Поки що важко передбачити, нашкодить чи піде на користь такий механізм виплат. Із плюсів: тепер працівник не залежатиме від того, є у підприємства гроші чи ні. Головне, аби їх мав Соцстрах. Також важливо, що кошти обов’язково мають використовуватися за цільовим призначенням, тож ними, скажімо, не можна буде оплачувати кредитні зобов’язання.
Мирослава Каламуняк, директор ЗАТ «Ужгородська швейна фабрика», зауважила, що для підприємств подібні зміни є позитивними, бо, наприклад, на фабриці працюють майже самі жінки, які періодично йдуть на лікарняний по догляду за дитиною. Тож зараз не буде потреби вивільняти кошти, аби його оплатити.
Серед мінусів відзначимо те, що величезний обсяг паперової роботи звалився на плечі працівників фонду. Тепер вони мають працювати в декілька разів оперативніше. Одразу після того, як страхувальник подасть, наприклад, до районної дирекції фонду заяву-розрахунок на виплату страхових коштів, вона має бути опрацьована й того ж таки дня відправлена до обласної виконавчої дирекції, а звідти – знову ж таки протягом одного дня – до Києва. Не факт, що все це не призведе до збоїв у роботі працівників Соцстраху.
Грішить постанова і ще одним недоліком. Тепер у разі порушення провадження у справі про банкрутство страхувальника-роботодавця страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, повертаються до районної, міжрайонної або міської виконавчої дирекції фонду, яка надалі забезпечує надання матеріального забезпечення застрахованим особам. Фінансування такого страхувальника виконавчою дирекцією фонду припиняється. Поки що механізму, який би регулював, як саме виплачуватимуться страхові кошти працівникам підприємства-банкрута, немає. Але є недвозначна заборона. Тож маємо такий собі юридичний казус. Ольга Фазикош каже, що на Закарпатті подібного прецеденту з початку року ще не було. Але сподівається, що незабаром із Києва роз’яснять, що робити у випадку, коли така стуація виникне.
До речі, і роз’яснення щодо нової процедури у нас, як годиться, забарилося. Його офіційно опублікували тільки 4 лютого. Проте, оскільки сама постанова вступила у силу ще з 1 січня, соцвиплати за перший місяць року регулювалися вже нею. Тому українцям майже місяць не виплачували ні лікарняних, ні допомоги щодо вагітності та пологів. На Закарпатті, стверджує наша співрозмовниця, проблем не виникло, бо перші заявки від працедавців надійшли в кінці січня, коли нова система нарахування лікарняних уже набула чинності.
Наостанок Ольга Фазикош зауважила, що, крім нової роботи, працівники Фонду мають закрити ще й минулий рік, з якого залишилися деякі боргові зобов’язання. До речі, на всіх тих, хто хоче хворіти, грошей іноді бракує. Тим більше, що закарпатці на лікарняний ідуть, коли треба помити вікна, обробити город чи просто перечекати «бурю» на роботі. Приміром, після жовтневих виборів майже кожен третій закарпатський сільський голова раптово став непрацездатним. Причому бірови «хворіли» по 20, 30, а то й по 40 днів. У деяких сільських радах недужали, так би мовити, колективно: голова, заступник та ще й секретар. Неважко здогадатися, чому прийшла осіння епідемія – не кожен міг змиритися із тим, що втрачає посаду.
