Проблеми, пов’язані із ситуацією, що склалися у смт. Солотвино на ДП «Солотвинський солерудник» викликають тривогу громадськості не лише на Закарпатті, але й в інших регіонах України. Обласна влада вживає всі можливі у межах своєї компетенції заходи, щоб привернути увагу вищих владних структур, яки підпорядковане підприємство стратегічного значення для їх невідкладного вирішення.
У зв’язку з цим, голова обласної ради Михайло Кічковський за дорученням депутатів облради направив Президенту України Віктору Януковичу. У ньому висловлене глибоке занепокоєння за долю підприємства та ситуацією, що склалася на даний час, яка може призвести до непередбачуваних екологічних, соціальних наслідків.
У листі, зокрема, йдеться, що гірники Солотвина щороку видавали «на гора» 960 тисяч тонн солі, що становило 12 відсотків видобутку солі в Україні. Підприємство, на якому працювало 2 тисячі висококваліфікованих фахівців, діяло успішно, вирішувались соціально-побутові питання населення. У бюджети йшли солідні відрахування. Та найбільше славилось Солотвинське родовище в Україні і за рубежем своїми унікальними бальнеологічними властивостями. В гірничих виробках соляних шахт майже сорок років діяли знамениті алергологічні лікарні - республіканська та обласна, де щороку проходили курс лікування до 6.5 тис. хворих на хронічну бронхіальну астму. На жаль, уже кілька років минуло відтоді, як у шахтах припинено видобуток солі. А з 2008 року республіканська алергологічна лікарня на шахті №9 припинила свою діяльність через затоплення підземних виробок. Нещодавно така доля спіткала і обласну алергологічну лікарню при шахті № 8, що викликало в Закарпатті, інших регіонах України, справжній шок. Для близько 2 млн. наших співвітчизників, які за даними медичної статистики страждають від астми, це питання життя або смерті. Найстрашніше, що їх переважна частина - діти.
Ситуацію дедалі гостріше ускладнює активізація карстових процесів, утворення небезпечних для життя людей проваль. До карстонебезпечної зони потрапили дві школи, лікарня, мережі центрального водопостачання та водовідведення, лінія електропередач, ділянка автодороги державного значення Мукачево-Рогатин. У небезпечній зоні можливих просідань та деформації земної поверхні розташовано 329 житлових будинків, у яких проживає понад 1200 мешканців селища Солотвино.
У листі наголошено на тому, що на численні звернення обласної влади до Кабміну та Мінагрополітики України видано понад 60 доручень щодо Солотвинського солерудника. Однак більшість із них не отримали жодної фінансової підтримки, хоч Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року Солотвинський солерудник внесено до переліку підприємств стратегічного значення для економіки і безпеки держави. У червні 2008 року безпосередньо на місці, у селищі Солотвино, відбулось виїзне пленарне засідання 17-ї сесії обласної ради з порядком денним «Про критичну ситуацію, що склалася на Солотвинському родовищі кам’яної солі та державному підприємстві стратегічного значення «Солотвинський солерудник» і шляхи виходу з неї». Разом із депутатами облради у вивченні та обговоренні ситуації, прийнятті рішень взяли участь тодішні заступники керівників п’яти міністерств, причетних до цього питання, представники науково-дослідних установ.
За прийнятим на сесії рішенням на адресу найвищих органів влади надіслані відповідні звернення, телеграми.У листі наведено приклад, що голова обласної ради особисто побував на прийомі в колишнього Міністра аграрної політики України Юрія Федоровича Мельника. Було обіцяно реальну підтримку щодо прийняття відповідної постанови Кабміну, яка вирішить вузол солотвинських проблем.
Причиною цього стало ігнорування упродовж останніх двох років Мінагрополітки та тодішнім урядом України звернень, інших критичних сигналів обласної ради щодо розробки та фінансування програми по стабілізації життєдіяльності рудника.
Виходячи з наведеного, голова обласної ради М. Кічковський звернувся до Президента України Віктора Януковича з проханням дати доручення по вивченню ситуації, вжитті невідкладних заходів зі збереження та подальшої експлуатації цього унікального родовища та притягнення до найсуворішої відповідальності осіб, які винні у доведенні зазначеного підприємства до теперішнього стану.
