Днями ведмедиця Ляля, таки доїхала до реабілітаційного центру , що у "Синевирі" на Закарпатті.
Мukachevo.net розповідало про те, як клишонога дві доби опиралася і не хотіла залазити у клітку для транспортування.
Зоологи переживали, адже їхати треба було порядну відстань - 1300 кілометрів.
- Добиралися ми майже добу, зупинялися кожні дві години, щоб напоїти Лялю водичкою, - розповіла "КП в Україні" глава благодійної організації "Фонд Право на життя" Оксана Семехіна. - Вона дуже нервувала, оскільки дороги у нас залишають бажати кращого, фургон постійно підкидало на вибоїнах. Всю дорогу з нами на зв'язку був ветеринар реабілітаційного центру, весь персонал переживав, щоб ми доїхали без пригод.
Ведмедицю в центр привезли, тільки ось залишати клітку вона відмовилася і особливої ??дружелюбності до своїх майбутніх сусідів не проявляє.
- Клітку приставили до вольєра, де Ляля буде перебувати на період карантину, - пояснила Оксана. - На наступний ранок вона вийшла з клітки, але як і раніше голосно гарчала на сусідів. Ветеринар незабаром проведе необхідний "огляд", обробить шерсть від паразитів, а потім Лялю будуть випускати в вигульну зону. Це досить простора територія, де можна вільно бігати і гратися. Випускають туди по одному. Вольєри теж поодинокі, проте з сусідами можна понюхати і помацати один одного через розділову "стіну"- сітку.
У їжі ведмедиця поки що перебірлива. Їсть тільки те, що привезли з нею з Дніпра: йогурти, печиво і цілий багажник великих соковитих яблук.
- А наші яблука їсти не хоче. Ох, і балувана ваша дніпровська принцеса, - посміхаються працівники центру.
Територія центру, за словами волонтера, величезна і мальовнича, персонал дуже привітний, тому всі сподіваються, що Ляля до нового місця швидко звикне.
