Книга зробила з мене... оратора

5
0

Степан  Нанинець зі Слободи 1027 разів перечитав Псалми 

Існує немало всіляких рекомендацій щодо того, як позбутися шкідливих звичок. Метод 77-річного Степана Нанинця з  високогірного поселення Слобода, що на Міжгірщині, незвичайний, але  ефективний. Близько 45 років тому він  знайшов для себе альтернативу горілці й палінню – читання книжок. Особливо любив науково-популярну літературу, романи і здолав навіть 12 томів «Трьох мушкетерів» Олександра Дюми. Працюючи лісорубом, а пізніше бригадиром, під час обідньої перерви колеги неодноразово просили Степана Ілліча переказувати зміст різних книг. Усі слухали уважно, із захопленням, бо ж Нанинець – справжній оратор.

Протягом  кількох останніх десятиліть настільними  книгами Степана Ілліча є Біблія та «Житіє святих», адже ця людина ще й  дяк, володіє чудовим голосом. Тож кому, як не йому, треба добре знати Святе Письмо. Крім того, радить усім щоденно читати Біблію – не лише Новий Заповіт, а й Старий. «Невеликим обсягом, проте часто, аби більше запам’яталося. Бо що з того, коли прочитаєш багато, а в голові залишиться мало», – зауважує дід Степан.

Загалом, Нанинець перечитав Біблію багато разів  і вважає, що кожен християнин протягом життя повинен хоч раз це зробити, як кажуть, «від лубка до лубка». Серед  книг Святого Письма найбільше полюбляв Псалми. Перечитав їх 1027 разів. Тепер Степан Ілліч знає майже напам’ять усі 150. Але коли читає їх за упокій, то тримає біля себе й книгу, аби не помилитися, бо ж у Біблії сказано: «Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в книзі оцій. А коли хто що відійме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя…».

Ось чому Нанинець так обережно ставиться  до Святого Письма. Й дітей своїх  виховав у дусі християнської  віри.

Захоплення  книгами збагатило діда Степана неабияким мудрим поглядом на світ, умінням дипломатично вести розмову і дотепно жартувати. Одного разу, знаючи про ці риси Нанинця, спілкуючись із ним, ужгородські журналісти, серед іншого, запитали його: «Чи народилися у вашому селі якісь великі люди?» «Ні, – відповів Степан Ілліч, – у нас усі народжувалися малими…»

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!

Читайте також