Сіярто говорить про те, що його ціль повернути мовні права угорської меншини на Закарпатті, які були до 2015 року. Тобто, 9 років тому.
Як зазначає Юрій Дзямулич на своїй сторінці у Facebook, кільність угоськомовного населення на Закарпатті з кожним роком зменшується і ця тенденція зберігається уже давно, навіть до 2015 року.
"У чому причина? Це і видача угорських паспортів, і фінансові вливання, і бажання угорської влади до легкого електорату. Як би там не було, але угорських українців на Закарпатті стає щоразу менше.
У місті Берегові є 11 шкіл. 3 з українською мовою навчання, 1 зі змішаними мовами, 6 з угорською мовою навчання та 1 школа, де навчаються діти переважно ромської національності. Так от, у 4 україномовних школах навчається 1577 дітей (з них 56 дистанційно, бо перебувають за кордоном), а у 6 угорськомовних лише 1273 дитини (з яких 90 за кордоном). Цьогоріч у 1 клас пішли 118 діток до шкіл з українською мовою навчання та 92 дитини в угорськомовні школи.
Тобто, ми чітко бачимо, що україномовних у Берегові суттєво більше, ніж угорськомовних. І потрібно враховувати той факт, що угорський уряд стимулює батьків, щоб віддавали своїх дітей саме в угорськомовні школи. Якби такого фінансового заохочення не було, то їх кількість ставала ще меншою", — пише Юрій Дзямулич.
Що стосується сіл Берегівської громади, то всі школи там виключно угорськомовні. Таких є 13 і навчається у них 1494 дитини - з них 84 знаходяться за кордоном і навчаються дистанційно. У сільських школах є класи, де два-дри-чотири учні. І це все утримується за кошти платників податків, адже на цих кілька десятків дітей потрібно утримувати школу, вчителів, енергоносії.
"І тут виникає логічне запитання: кого потрібно захищати? Угорськомовні населення, для якого держава утримує напівпорожні школи чи україномовне населення цієї громади, яке не може віддати дитину в школу чи клас, бо такі просто відсутні в селі", — зазначає Дзямулич.
Слідкуйте за нами у Facebook та Instagram.
Також підписуйтесь на наш Telegram та Youtube.
Дізнайся першим!
