Міська влада вже більше трьох років поспіль обіцяє ужгородським велосипедистам створити умови для безпечного і культурного пересування по місту. Втім, з року в рік це важливе починання залишається тільки на словах.
Про те, що останніми роками на Закарпатті почався стрімкий розвиток велоруху годі й говорити. За підрахунками Ужгородської міськради близько 5% дорослого населення міста користуються велотранспортом і щороку кількість таких людей більшає в середньому на 15%. Масові велозаїзди, туристичні велопоїздки та й звичайні велопрогулянки містом у вихідні – містяни щосили заявляють про те, що настав час владі зробити їх пересування як мінімум безпечним.
У грудні 2013-го року міськрада прийняла «Програму розвитку велоінфраструктури м. Ужгорода на 2014-2015 роки», згідно якої протягом цих двох років на розроблення проектно-кошторисної документації, нанесення розмітки та встановлення відповідних знаків було виділено досить круглі суми бюджетних коштів.
Рік потому сесією міської ради була прийнята «Програма благоустрою Ужгорода на 2015-17 роки», якою знову передбачили облаштування велодоріжок. Згідно документу, за майже 2,5 мільйони гривень на вулицях Легоцького, 8-го Березня, Грушевського, Минайська, Баб’яка, Возз’єднання, наб. Словянська та біля СК "Юність" мають з’явитись велодоріжки із розміткою.
Однак, у міськраді зізнаються, що не факт, що ці роботи будуть виконані ще цього року: «Дійсно, на це було виділено 2 млн 540 тисяч гривень. Але зараз все впирається в роботу міського департаменту міськгосподарства і відділу капітального будівництва. Вони взялися за безліч об’єктів і не встигають виконувати свою роботу, - коментує заступник міського голови Ужгорода Ярослав Шафарь. - Поки вони ще навіть не чухаються в напрямку велодоріжок: тендери не проведені, договори на виконання робіт не підписані. В мене виникає тільки одне питання - чому вони так не люблять своє місто і не хочуть нарешті це зробити? Моя позиція принципова, або вони виконують свою роботу і освоюють кошти на велодоріжки, або звільняються. Ми не можемо дозволити, щоб і цього разу вся робота закінчилась малюванням однієї білої лінії на набережній Незалежності. Цією так званою велодоріжкою ніхто ніколи не користувався».
А тим часом, поки міська влада вирішує хто і коли має виконати заплановані та передбачені на цей рік роботи, в місті з’являються перші пункти прокату велосипедів. Однак, такий бізнес є досить ризикованим, стверджують фахівці з туризму, адже Ужгород швидше не готовий, ніж готовий до велосипедного туризму.
«Зараз ми ще не маємо достатньої інфраструктури для тих людей, що вирішать скористатись прокатом велосипеда. Немає доріжок, достатньої кількості провідників та маршрутів. За останні 2 роки робиться багато для популяризації цього виду туризму і очікуємо, що цього літа справи підуть дещо краще, але поки що попит замалий», - коментує керівник Туристично-інформаційного центру Закарпаття Олександр Коваль.
Експерт наголошує, що поки не вистачає звичайної людської культури, адже часто туристи здають велосипеди несправні та поломані, а також ними користуватись стало небезпечно, бо останнім часом кількість крадіжок велотранспорту збільшилась в рази.
Олександр додає, що ще набережними Ужгорода проїхатись можна, а от маршрути на більші відстані (наприклад, до Дубків чи Невицького замку) досить ризиковані, бо по автомобільній дорозі їхати небезпечно.
Юлія Барабан, Мукачево.net
