Міністерство внутрішніх справ України перетворилося на конвеєр зі збору спонсорської допомоги. Як пише Корреспондент, міліція бере все - від бензину до дорогих машин - і при цьому не хоче розкривати імена дарувальників і ті преференції, які вони отримують за свої внески.
Будь-які подарунки міліції - справа темна. За словами глави МВС Анатолія Могильова, його відомство фінансується на 40% від потреб. Як пише видання, на утримання 300-тисячної армії правоохоронців у бюджеті на 2010 рік передбачено 11,98 млрд. грн. - стільки ж, скільки виділяє держава Ізраїль на свою поліцію, в якій служить в десять разів менше людей.
Тому не дивно, що правоохоронці приймають будь-яку матеріальну допомогу, і все, чого міністерству не вистачає, намагаються добрати за допомогою благодійників. Однак, як переконався Корреспондент, неодноразово звертаючись за роз'ясненнями в МВС, розкривати джерела цієї допомоги, а також її розмір офіційні представники МВС не хочуть. Все це дає експертам підґрунтя для тверджень, що частина цієї допомоги - плата за негласні і навіть незаконні послуги, яку міліціонери надають своїм дарувальникам.
Замість правоохоронців про доброчинні внески говорять державні аудитори. Вони вважають, що допомога, яку отримують люди в синіх мундирах, не завжди використовують за призначенням. А тому, на думку представників Рахункової палати України, її можна розглядати як прояв корупції.
Корреспонденту вдалося знайти людину, яка могла б чесно сказати, що вона допомагає МВС, і при цьому готова чітко назвати розмір допомоги. Мільйонер Олександр Фельдман заявив, що його фонд за останні три роки пожертвував міліції Харкова майже 2 млн. грн.: у 2007 році 200 тисяч пішло на придбання апаратури для вуличного відеоспостереження, а в 2010 стільки ж пішло на придбання 40 комп'ютерів для дільничних. Ще 1,2 млн. грн. з фонду Фельдмана перерахували на рахунки ВАРТА - доброчинного фонду сприяння правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю.
А ось дізнатися, хто ще допомагає харківській міліції, крім Фельдмана, Корреспонденту не вдалося. У Варті на запитання про це відповіли коротко: "Суми вельми скромні, щоб про них говорити". Якщо знати, наскільки ретельно ставляться до подібних питань, у центральному офісі МВС, пише видання, така відповідь не здасться дивною: питання добровільних пожертвувань стало для вітчизняної міліції справжнім табу.
Дізнатися скільки доброчинних грошей і матеріальних цінностей отримує міліція, хто найщедріший дарувальник, чи були виявлені порушення у використанні цих коштів, Корреспонденту так і не вдалося: два запити, відправлених у прес-службу міністерства, залишилися без відповіді.
В Україні сьогодні діє ціла мережа фондів, основна мета яких - допомога міліції. Працюють вони як з окремими громадянами, так і з великими підприємствами. І при цьому так само дбайливо зберігають таємниці про гроші відомства, як і самі міліціонери.
Президент маріупольського фонду з надання сприяння правоохоронним органам Ігор Васильєв розповідає Корреспонденту, що найвагомішу грошову допомогу його організації надають меткомбінати Азовсталь і ММК ім. Ілліча, а також Маріупольський морський торговельний порт.
Яку суму жертвують ці підприємства на потреби МВС, в їх прес-службах розповісти Корреспонденту не захотіли. "За законом 5% прибутку може йти на доброчинність, ось вони з цих 5% якусь нам частину перераховують", - тільки і зміг уточнити Васильєв.
Детальніше про те, чому в МВС Україні приховують обсяг спонсорської допомоги, читайте в № 39 видання Корреспондент від 15 жовтня 2010 року.
