Проблема безробіття для Закарпаття не нова. Особливо важко знайти роботу жителям сіл та селищ, тому і змушені селяни їхати на заробітки в інші країни, залишаючи своїх дітлахів на виховання бабусям та дідусям.
Село Ільниця Іршавсього району налічує понад 300 дворогосподарств. Кожна третя родина складається лишень з пенсіонерів Їх діти вже давно на заробітках. Син пані Марії не перший рік працює у столиці Росії. Додому приїжджає один, у кращому випадку 2 рази на рік. Жаліється, у місцевих іншого способу заробляти нема.
Сімейний бюджет пані Марії і її чоловіка нині складається з двох пенсій , якби не діти, каже жінка, навряд чи звели б кінці з кінцями. Та колись роботу у селі знайти було неважко. Люди працювали на шахті, заводах та колгоспах. Нині ситуація кардинально змінилась, каже сільський голова Ільниці: колгоспи розпались, заводи не працюють. Останнім часом дещо змінилася і географія заробітків, - додає сільський голова. - Зараз люди їдуть у пошуках роботи у Росію та Казахстан. Якщо хтось роботу на селі і знаходить, отримати за неї гідну зарплату розраховувати не доводиться. За таких умов перш за все страждають діти. Тож нині залишається лише сподіватись, що сучасні дітлахи у закарпатських селах колись, окрім матеріального достатку, отримуватимуть і батьківську любов.
