Юлія Дуб, яка наприкінці минулого року перемогла у міжуніверситетському конкурсу краю, пояснила Мукачево.net те, чому вона досі не отримала обіцянук стипендію від ОДА, яка їй була обіцяна як кращій студентці.
– Начальник управління у справах молоді та спорту Закарпатської ОДА Віталій Ерфан, коли вітав мене і тис руку як кращій студентці, пообіцяв мені, що я отримаю підвищену стипендію від ОДА. Я кілька разів про вся випадок перепитала його чи не потрібно якихось особливих документів з мого боку, для того, щоб цю стипендію отримати. Він переконав мене, що ні. Те саме мені сказав і завідувач сектору вищої освіти і науки управління освіти і науки Закарпатської ОДА Василь ТЕЛЕП. Він пояснив, що ОДА і так виділяє 17 стипендій для студентів і що вже в університеті ці стипендії розподіляють між студентами, які їх повинні отримувати. Кожна з них складає 1200 гривень. Щодо того чи не потрібен якийсь документ з боку ОДА для університету – мені пояснили, що ні, бо якщо ОДА озвучить ім’я конкретного студента у документах, то це може бути розцінено як корупційна схема. І Василь Телеп просто подзвонив декану факультету з тим, щоб попросити його: коли прийдуть ті 17 стипендій від ОДА – одну з них віддати мені. Декан сказав, що все так і зроблять.
Але коли минули канікули і почався новий семестр, я отримала звичайну свою стипендію як раніше – 720 грн. Я стала цікавитися чому так і чому досі немає моєї стипендії, яку мені обіцяли. Я дізналася, що була погоджувальна рада, яка начебто цю стипендію розподілила. Але у результаті її отримала студентка ІІІ-го курсу російського відділення філологічного факультету. Як пояснюють – тому, що вона з багатодітної сім’ї. Однак, її однокурсники кажуть, що вона зі звичайної сім’ї.
Я зверталася із питанням про це до керівництва університету і мені пообіцяли, що виплачуватимуть мені цю підвищену стипендію із спецфондів. Однак так і не виплачують, бо, мовляв Міністерство це не завтердило. Ще пролунала така версія, що я цю стипендію отримаю на 5-му курсі. Але зараз я вчуся на четвертому курсі філологічного факультету, відділення журналістика і не факт, що я продовжуватиму своє навчання після IV курсу саме в УжНУ. А якщо і продовжуватиму – то мабуть доти ця історія забудеться.
– Чи не пов’язуєте Ви ці події зі своєю активною громадянською позицією?
– Я насправді не виключаю того, що можливо на рішення не видати мені цієї стипендії якось вплинули мої заяви, що стосувалися начебто планованого підвищення середнього балу для студентів, яким належала б стипендія. Тому, можливо й так. Може саме моя громадська діяльність якось на це вплинула, хоча точно я не знаю.
