Слід одразу зауважити, що біженці та переселенці з Криму на Берегівщину за останній час поки що не приїжджали. Однак, коли голова Берегівської районної організації Товариства Червоного Хреста Оксана Маргітич довідалася, що у одному з сіл району мешкає жінка з маленькою дитиною з Криму одразу вирішила - їдемо! Залучила і соціальних працівників з районної адміністрації.
Будинок, де проживає сім'я Агамірових визвався показати сільський голова села Вари Елемір Шоломон. Неллі Агімарова та її мати Олена не чекали раптових гостей. Утім, делегацію прийняли радо. Самі живуть у невеличкому будиночку на краю села, приїхали на Закарпаття кілька років тому. Так склалося життя - Олена закохалася у місцевого жителя. А згодом народила дівчинку Елеонору.
А п'ять місяців у сім'ї знову сталося поповнення - тепер вже у доньки народилася дитина. Назвали її Жасмін. 17-річна Неллі має кримську прописку, але повертатися у Крим не хоче.
"Щодня слідкуємо за новинами, - каже Олена Агамірова. - Спілкуємося з рідними, знайомими. Ми мешкали поблизу Євпаторії. Поки кажуть, що все спокійно. Однак перед ними вже сьогодні стоїть важкий вибір - оформляти російське громадянство чи ні. Мій старший син, йому 18 років, вирішив залишитися у Криму. А ми з донькою - тут. Повертатися вона не хоче - тут краще і спокійніше".
Єдине, що в Неллі виникла певна проблема із отриманням державної допомоги на утримання дитини. "У соціальній службі мені сказали, що наразі це питання вирішують, - каже вона. - Адже з Кримом нині втрачені колишні зв'язки - не працює ні пошта, ні комп'ютерні системи. Наразі допомогу від держави я, як мати-одиначка, не отримую. Однак наступного місяця мені обіцяли, що все налагодиться. Я дуже на це сподіваюся".
Однак від допомоги Червоного Хреста спочатку категорично відмовилася. Мабуть через сором'язливість. Хоча продукти та дитячий одяг ніколи не зайвий. Також мати і донька кажуть, що дуже хвилюються за долю українських військових та корінних мешканців Криму, яким доводиться втікати від агресора. І запевняють, що на Закарпатті їх приймуть добре. Хоча і живуть в угорськомовному селі, але потрохи вчать мову і не мають жодних проблем з місцевими жителями. Досить тепло віднеслися до переселенців і у сільській раді. Адже тут працівники знають російську мову, тому знаходять порозуміння.
А у районній організації Червоного Хреста готові допомагати біженцям - якщо такі будуть. "Наразі маємо змогу забезпечити на перший час продуктовими наборами, ковдрами, речами, - каже Оксана Маргітич. - За потреби підключаться й благодійні організації, що діють на території Берегівщини. Отже, У біді нікого не залишимо сам на сам".
Олександр Ворошилов, фото автора
