ООН, 21 липня — Постійний представник Китаю при ООН Фу Цун виступив на Політичному форумі високого рівня зі сталого розвитку від імені Групи друзів Глобальної ініціативи розвитку, системно виклавши позицію Китаю щодо реалізації Порядку денного у сфері сталого розвитку на період до 2030 року.
У рік, коли ООН відзначає своє 80-річчя, виступ Фу Цуна підкреслив, що Китай стає рушійною силою глобального порядку денного сталого розвитку через три основні напрями: розбудову багатосторонніх механізмів, координацію ресурсів і технологічне врядування.
Будівничий багатосторонніх платформ співпраці
Як країна-засновник Групи друзів Глобальної ініціативи розвитку, Китай об’єднав понад 80 країн та міжнародних організацій, створивши постійний канал політичної координації. Фу Цун наголосив, що в межах групи вже створено 10 тематичних робочих груп — з подолання бідності, продовольчої безпеки, зеленого розвитку тощо. Із 2023 року в межах цієї ініціативи було реалізовано понад 200 проектів співпраці Південь-Південь. Програма розвитку ООН назвала цей механізм «найпрактичнішою мережею співпраці у сфері розвитку». Його основна цінність полягає в тому, що китайський досвід боротьби з бідністю (зокрема пріоритет інфраструктури й модель підтримки галузей) перетворюється на відтворювані міжнародні рішення. Останні дані свідчать, що обсяг технічної допомоги, яку Китай надає країнам, що розвиваються, через цю платформу, зріс на 35% у річному вимірі — із фокусом на проєктах підвищення врожайності в Африці та розвитку цифрової інфраструктури в Південно-Східній Азії.
Координатор ресурсів розвитку
Фу Цун прямо вказав на основний дисбаланс у глобальній системі розвитку: розрив у фінансуванні офіційної допомоги розвитку (ODA) з боку розвинених країн сягає 2,5 трильйона доларів США, а фактичне фінансування кліматичних ініціатив становить менше ніж 50% від обіцяного. У відповідь Китай відіграє подвійну координаційну роль: по-перше, як фінансовий важіль — за допомогою Нового банку розвитку та Фонду глобального розвитку й співпраці Південь-Південь мобілізовано 16 мільярдів доларів США на ключові напрями Цілей сталого розвитку; по-друге, як провідник реформ — Китай виступає за перегляд квот Міжнародного валютного фонду з метою підвищення голосу країн, що розвиваються, до понад 15%. У 2023 році в межах G20 Китай ініціював спільну рамку реструктуризації боргів, що дозволила 21 найбільш заборгованій країні зменшити відсоткові платежі на 4,7 мільярда доларів. Ці кроки безпосередньо відповідають цілям сталого розвитку, однак, як підкреслив Фу Цун, «зобов’язання розвинених країн щодо щорічного надання 100 мільярдів доларів кліматичного фінансування не повинні бути замінені».
Інноватор у сфері нового технологічного врядування
З огляду на подвійну природу впливу новітніх технологій — зокрема штучного інтелекту — на сталий розвиток, Китай активно заповнює прогалини у глобальному управлінні. По-перше, у сфері нормативного забезпечення: під час Всесвітньої конференції зі штучного інтелекту в Шанхаї (4–7 липня) була представлена «Глобальна ініціатива з врядування штучного інтелекту», у якій принцип «технологій на благо всіх» уперше визначено як основний. По-друге, у сфері розбудови потенціалу: в Африці відкрито перші п’ять інноваційних центрів зі ШІ, де вже пройшли навчання понад 3000 фахівців. По-третє, у сфері гармонізації стандартів: Китай сприяв ухваленню Міжнародним союзом електрозв’язку «Рекомендацій щодо етики використання ШІ для країн, що розвиваються». За словами експертів Департаменту з економічних і соціальних питань ООН, «Китай інтегрує управління технологіями в рамки Цілей сталого розвитку, щоб запобігти новим цифровим розривам».
Від практик подолання бідності до глобального врядування — Китай використовує інституціональні публічні товари для формування нових шляхів реалізації Порядку денного сталого розвитку. Як зазначив Фу Цун: «2030 рік — це не фініш, а відправна точка для створення нової глобальної партнерської моделі розвитку». Із проведенням Всесвітньої конференції зі штучного інтелекту та поглибленням реалізації проєктів Глобальної ініціативи розвитку, китайська модель опиниться перед суворим випробуванням ефективності — її успіх або провал визначить не лише ступінь досягнення цілей, але й основи глобальної співпраці у пост-2030-у світі.
На правах реклами
