40% ніколи цього не роблять
Лише 18% українців завжди перевіряють достовірність інформації, отриманої з медіа та соціальних мереж. Натомість майже 40% ніколи цього не роблять. Про це свідчать результати опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Львівського медіафоруму та організації International Media Support.
Факти найчастіше звіряють молоді українці віком 18–29 років, люди з вищою освітою, мешканці Заходу країни, а також військові та ветерани. Загалом 35% опитаних вважають, що їм легко або скоріше легко відрізнити правдиву інформацію від неправдивої, тоді як 28% зізнаються, що зробити це складно.
Найпоширеніші методи перевірки інформації:
- інтуїція та власний досвід — 34% (особливо старші респонденти, пенсіонери, люди з інвалідністю);
- зіставлення кількох авторитетних джерел — 25% (молодь, студенти, підприємці, мешканці Заходу та Києва);
- пошук першоджерел — 14% (молодь і респонденти середнього віку, військові та ветерани);
- наявність інформації в багатьох новинах чи соцмережах — 10% (частіше молодь та мешканці прикордонних регіонів);
- звернення до родичів чи знайомих — 10% (здебільшого старші люди та менш освічені групи).
За рівнем довіри українці надають перевагу Telegram (29%) та YouTube (24%). Водночас більшість традиційних медіа — телебачення, газети, радіо — мають негативний баланс довіри. Найменше довіряють друкованим виданням, TikTok і телеканалам поза телемарафоном.
Молодь частіше орієнтується на телеграм-канали та Instagram, освічені й заможніші респонденти більше довіряють YouTube. Старші покоління залишаються відданими телебаченню та радіо.
Телемарафон «Єдині новини» має свою авдиторію серед старших людей та мешканців сіл, але водночас отримує і найвищий рівень недовіри — майже 40%.
