Вода — це життя, без неї, як кажуть, ні сюди, ні туди. Останнім часом із-за неї виникає тривожна ситуація. І не лише тому, що вкрай забруднені річки, моря і океани. Вода стає дефіцитом. Симптоми її нестачі вже гостро відчуваються і в нашому гірському краї — висихають криниці і колодязі, пересохли зворинки.
До невпізнанності на даний час обміліла Ріка… З приводу критичного становища практично кожне село на Міжгірщині б’є в набат. Найважче високогірним осідкам, як, приміром, на межі катастрофи Тітківці.
Якщо ще люди запасаються мінералками, то щоб помити посуд чи напоїти худобину — треба долати далекі відстані з каністрами. Гірко бідкаються соймівчани, студенці та селяни інших населених пунктів, у яких біля дворогосподарств з сухим дном опинилися колодязі глибиною 6 і більше метрів. У свою чергу КП “Міжгірське ВУЖКГ” застерегло абонентів райцентру про обмеження постачання води. І райсанепідемстанція у напрузі, бо горяни без всякого страху для життя черпають відрами воду із заслаблих сільських голубих русел, екологічний стан яких на грані небезпеки.
Одне потепління стало виною засухи джерел чи потрібно до плюсувати ще інтенсивне, часто і бездумне, підкорення природи заради побіжної вигоди?.. Зокрема, масова вирубка лісів, які є легенями планети.
