87% жінок вийшли на роботу до того як дитині виповниться три роки. А 43% - ще до досягнення дитиною однорічного віку
І лише незначна частина респондентів повністю використала декретну відпустку.
Про це свідчать результати опитування, проведеного Міжнародним кадровим порталом Headhunter Україна серед зареєстрованих користувачів сайту hh.ua.
Цільовою аудиторією опитування були працюючі жінки з дітьми. Так само було досліджено думку всіх зареєстрованих користувачів про те, якою повинна бути декретна відпустка для мами.
Дві третини мам повернулися після декрету на роботу. Тільки в половині випадків роботодавці адекватно реагували на те, що жінка йшла у декретну відпустку.
57% жінок змогли скористатися пільгами, виплатами і відпусткою в повній мірі. Решта мам або пішли в декрет з урізаними виплатами або їм запропонували звільнитися в тій чи іншій формі. Тим не менш, майже 20% опитаних мам вважають, що звільнення вагітних це нормальна практика.
Не дивлячись на те, що закон гарантує збереження робочого місця, тільки половина мам (48%) змогли повернутися на "до декретне" місце роботи, 28% опитаних мам відповіли, що знайшли роботу, кращу за попередню.
Основною причиною раннього виходу з декретної відпустки жінки вказують економічну причину – необхідність заробляти гроші (60%), для 30% основним мотивом була можливість робити кар'єру і розвиватися.
Більшість мам (72%) відразу ж вийшли на повний робочий день, 20% домовилися про гнучкий графік, 8% - про часткову зайнятість. При цьому йти на зустріч особистими обставинами (відгули, зручна відпустка, лікарняні) згодні тільки 20% роботодавців, ще 42% згодні з розумінням поставитися до проблем матері, якщо вона не буде зловживати хорошим ставленням.
Майже 40% опитаних вважають, що особисті проблеми мами не можуть відбиватися на роботі.
Більшість мам для виховання дитини та вирішення побутових проблем залучають помічників. Найпопулярніший варіант - бабусі або інші родичі (43%), третина жінок можуть розділити обов'язки з чоловіком (29%), користуються також допомогою нянь і домробітниць (13%).
Тільки половина опитаних згодні з положенням закону про гарантоване збереження робочого місця до виповнення дитині трьох років, 18% респондентів виступають за домовленість в індивідуальному порядку, 16% вважають, що робоче місце треба зберігати не більше ніж рік-півтора.
А ось брати чи не брати на роботу жінку після декрету залишається на розсуд роботодавця, він цілком може відмовити, якщо вважає, що жінці через наявність дитини не підходить ця робота.
Так вважають 43% респондентів. Ще 52% думають, що всі претенденти незалежно від наявності дітей повинні мати рівні шанси. І лише 5% вважають, що наявність маленької дитини - поважна причина для відмови в будь-якому випадку, незалежно від умов праці.
Більшість респондентів погодилися б надати мамі після декрету зручні умови для роботи (відпустка, лікарняний, гнучкий графік), якби були в статусі роботодавця. 64% зробили б це в будь-якому випадку, 33% – за умови поважної причини (наприклад, хвороба дитини).
Так само респонденти вважають, що роботодавець має право "підстрахуватися", питаючи на співбесіді про плани жінки завести дітей. Такої думки дотримуються 40% респондентів.
Тут слід зауважити, що в деяких Західних країнах такі питання заборонені законом як дискримінаційні.
