Пам’ятаймо, що це буде рік чорного (водяного) за китайським календарем Дракона. А його ні в якому разі не можна звинуватити в дріб’язковості, мстивості, брехні. Навпаки, він має почуття власної гідності, яке в поєднанні з усвідомленою силою дає нам в більшості випадків покровителя благородного, прямодушного, щирого, мудрого. Отож, будемо дивитись в майбуття з оптимізмом. А чим запам’ятається 2011 рік мешканцям міста над Латорицею, міському голові Мукачева Золтану Золтановичу Ленд’єлу? І що чекати від року наступного?

 

– Так відразу і нелегко відповісти, адже це було 365 днів, наповнених успіхами і проблемами, радістю і смутком, наполегливою працею. Не все із задуманого вдалося втілити в життя, але тішуся з того, що протягом року ми справно виплачували заробітну плату працівникам бюджетної сфери, соціальні виплати. Ось і на позачерговій 20-й сесії 23 грудня внесено зміни до бюджету міста на поточний рік із додатковим фінансуванням окремих статей по допомозі дітям і матерям. Завершуємо рік без боргів.

 

– Золтане Золтановичу, гадається, Ви не випадково почали з економічного блоку життєдіяльності міста, адже саме через наповнення міської казни залежить вирішення соціальних питань, діяльності житлово-комунальної сфери, забезпечення потреб освіти, медицини, культури і спорту. Наскільки це вдавалося з огляду на фінансові негаразди?

 

– Оцінюючи зроблене в році, що минає, з чистою совістю можу сказати, що більшість із запланованого зроблено. Коли, приміром, на початку року було прийнято не від кращого життя рішення припинити централізоване теплопостачання, мало хто вірив, що вдасться протягом неповного року перевести оселі городян на автономне опалення, адже це чималі гроші. Спільними коштами з міського, обласного та державного бюджетів, а це 3700 тисяч гривень, надано цільову одноразову адресну грошову допомогу на встановлення індивідуального опалення 1034 мукачівським родинам двадцяти категорій – ветеранам, інвалідам, пенсіонерам, багатодітним родинам та сім’ям, які опинились в складних життєвих ситуаціях. Далі – нас критикували, мовляв, центральна частина міста по-європейськи блищить, а околиці ще «совецькі», вулицями ні проїхати, ні пройти і називали серед перших вул. Крилова. Згоден, справедливо. Ми ж кажемо, що не все за один раз робиться. І поточного року на цій вулиці прокладено гарну асфальтову дорогу, бордюри. Було відремонтовано й інші вулиці. В цілому на капітальний ремонт вулиць і тротуарів, тобто суцільне асфальтування, мощення тротуарної бруківки та поточного ремонту, так званого ямкового, освоєно понад 3173 тисяч лише з міського і 3980 тисяч з обласного бюджету, загалом більш як 7 мільйонів гривень. Запроваджено й нову програму спорудження автомобільних розв’язок, які допоможуть значно зменшити так звані автомобільні корки, більш знані як «пробки». У комунальній сфері виконано робіт на мільйони гривень, це не тільки ремонт вулиць і тротуарів, але й заміна водогонів, ремонт шкіл та дошкільних закладів, посадка зелених насаджень.

 

– А про останнє, якщо можна, детальніше, адже мукачівські весняні й осінні зелені толоки – це нове чи давно забуте явище не тільки нашого краю, але й України.

 

– Ви праві. Наведу для прикладу такий факт: за державними будівельними нормами України на одного міського мешканця передбачено 6 кв.м. зелених насаджень, то в Мукачеві – більше 38 кв.м.! Цьому великою мірою завдячуємо колишньому міському голові Мукачева, нині міністру МНС України, Почесному громадянину Мукачева Віктору Івановичу Балозі. Саме з його легкої руки і в подальшому благодійницької підтримки в місті почали проводити двічі на рік зелені толоки, під час яких висаджено тисячі дерев та кущів різних порід. Тільки навесні і восени 2011 року в місті посаджено біля трьох тисяч дерев. Більше того, Віктор Іванович цього року запросив на ці акції послів Японії та Словаччини. З нетерпінням чекаю наступної весни, коли вздовж вулиці Данили Галицького – автомобільні ворота Мукачева – заквітують сакури. На моє переконання, зелені легені Мукачева відіграють не останню роль у визначенні нашого міста як одного із найкомфортніших міст України. Минулого тижня впливовий журнал «Фокус» знову назвав нас серед лідерів. Нагадаю, ми були в цьому рейтингу впродовж останніх п’яти років і п’ятими, і шостими, а якщо говорити про міста з населенням до 100 тисяч, то ми завжди на першому місці.

 

– З цим рейтингом через Інтернет мали можливість ознайомитися і в Європі й це, як мені здається, було одним із чинників, який покликав мерії окремих європейських міст запропонувати нам партнерство громад. Ви з цим згодні?

 

– Певною мірою так. Але через той же Інтернет ми розповсюджуємо інформацію про інвестиційну привабливість Мукачева, його інфраструктурні,кадрові, туристично-рекреаційні ресурси. Скажу тільки про сусідню нам Угорщину. Містами-побратимами у нас здавна були Матезалка, Нірмедьєш, з минулого року Егер, а в 2011 році ми уклали партнерські угоди з містами Кішварда. Наступного року підпишемо партнерську угоду з містом у чеському краї Височіна, а можливо і з одним із хорватських міст. Яскравим прикладом інвестиційної привабливості Мукачева є те, що вже на завершальному етапі введення в експлуатацію заводу «Флакстронікс» з виробництва телевізорів, на якому передбачено створити понад дві тисячі робочих місць. Між іншим, це підприємство відвідав Надзвичайний і Повноважний посол Японії в Україні пан Тадажі Ідзава, адже тут виготовлятимуть телевізори марки «Панасонік».

 

– Золтане Золтановичу, не одне місто-побратим має бажання бути учасником нашого фестивалю «Червене вино». Що заважає?

 

– А ви думаєте ми не мали бажання зробити наш фестиваль міжнародним, адже за ним слідкують по всій, без перебільшення, Європі. А на перепоні стоїть карантинна інспекція на митниці. Справа в тому, що на фестивалі «Червене вино» проводиться конкурс вин власного виробництва, а не промислового. Тому на митниці й кажуть, що домашнє вино пропустити не можуть.

 

– З історії нашого краю знаємо, що Мукачево славилося, як місто ярмарок, адже знаходиться на перехресті шляхів усього Закарпаття. І відрадно, що останніми роками ми відроджуємо цю славу…

 

– Гадаю, що це наше рішення правильне. Маю на увазі не тільки шкільні та новорічні ярмарки на центральній площі. До цього списку можемо додати і традиційний Всеукраїнський фестиваль меду. Успішно пройшов і фестиваль страв, підготовлений прикордонними підрозділами України, сподіваюся ця акція завітає до нас ще не раз. І не забуваймо ще й наші мистецькі фестивалі, які також добре відомі далеко за межами Закарпаття і України. Досить їх тільки перелічити – Міжнародний фестиваль національних театрів «Етно-Діа-Сфера», Всеукраїнські «Різдвяна зіронька», «Вечори над Латорицею», обласний «Вертепів», міський – «У родині єдиній». А згадаймо і щорічну програму «Мукачево збирає і єднає друзів». Незабутні враження в мене, як і в усіх шанувальників класичної музики залишили концерти видатних виконавців – нашого земляка Федора Якубовича з Угорщини, Остапа Шутка із Києва, до речі, також закарпатця корінням. А що вже говорити про прекрасні вернісажі в міській картинній галереї і в замку Паланок, де свої творчі роботи демонстрували неперевершені майстри пензля України і Росії.

 

– Гордість Мукачеву приносять не тільки наші виробничники, що експортують свою продукцію в десятки країн світу, митці, але й спортсмени. Приємно бачити Вас на вшануванні мукачівців – чемпіонів світу, Європи та України в міській Ратуші. Це Ваше захоплення, адже і Ви колишній спортсмен?

 

– Не приховую, так, захоплення, адже в молодості виступав за університетську команду з баскетболу. А як може бути інакше. Моє покоління, яке, зрозуміло, займалося спортом, дбало про здоровий спосіб життя. Мені страшно за сучасне покоління, коли читаю, що школярі помирають на уроках фізкультури, коли придатними до служби в армії визнають одного із десяти. Тому програмі розвитку фізичної культури і спорту в місті приділяємо надзвичайну увагу. Одними із перших в Україні запровадили посаду вихователя з фізкультури в наших дитсадках, опікуємось створенням належних спортивних майданчиків у кожному навчальному закладі. За сприяння Віктора Івановича Балоги в кожному мікрорайоні створено багатофункціональні спортивні майданчики. Я гордий з того, що наше Мукачева проводить традиційні Міжнародні та Всеукраїнські турніри з футболу, легкої атлетики, художньої гімнастики, класичної боротьби, пауерліфтингу, кіокушинук-карате, спортивній ходьбі, на які збираються сотні спортсменів, а також замкові ігри лицарів у замку Паланок. Окремо хочу сказати про шахи. За підтримки народного депутата України Василя Перьовки й відданого ентузіаста цієї древньої гри, колишнього мукачівця Йожефа Реша в нашому місті проводяться турніри найвищого рівня, вперше – чемпіонат України серед підлітків, а також матчеві зустрічі найвидатніших шахістів сучасності. Зрештою, здобутки мукачівський спортсменів можна перелічувати й перелічувати. А це, повірте, дуже приємно.

 

– Тільки Ви не згадали чомусь про здобутки футбольмо клубу «Мукачево». І скромності напевне, адже Ви є його почесним президентом?

 

– Даруйте, можливо не хотів обтяжувати газетну площу. А взагалі приємно, що наша команда повернулась до числа лідерів обласного чемпіонату, якщо зважити на той факт, що торік вона посіла незвичне для себе 4 місце і відстала від переможця аж на 12 очок. Як сказав хтось із наших шанувальників, ФК «Мукачево» цього року якщо не перша, то і не зовсім друга команда області, адже в «Берегвідейка» ми відібрала 4 очки, а в усіх команд лідируючого квартету загалом 11 очок. На завершення нашої розмови хочу щиро привітати численних читачів «Мукачівської Ратуші», всіх мешканців міста з наступаючим Новим 2012 роком і Різдвом христовим! Будьте оптимістами, знаходьте маленькі радості в малому і в великому!

 

– Дякую за розмову і Вас від імені наших читачів поздоровляємо зі святами. Успіхів Вам і в великому, і в малому!