на сьогодні закриті 158 пилорам
Найбільше багатство маленького Закарпаття -- це ліс. І рубають його свої та заїжджі пройдисвіти немилосердно, заробляючи чималі гроші та залишаючи після себе пні і… повені.
Загальна площа земель лісового фонду області становить 694 тисячі гектарів, а лісистість -- 50,4 відсотка. 58,1% наших дерев -- це бук, 31,6% -- ялина. Дуб, ясень та інші породи -- 10,3%. На кожного закарпатця в середньому припадає 0,53 гектара лісу, тоді як по Україні -- лише 0,18.
Ліси знаходяться у державній власності. На площі 492 тисячі гектарів лісове та мисливське господарство ведуть 18 держлісгоспів, 98,6 тисяч гектарів лісового фонду є у постійному користуванні “Закарпатагролісу”. Площу 62,8 тисячі гектарів займають Карпатський біосферний заповідник, Національний природний парк “Синевир” та Ужанський національний природний парк. 9,8 тисяч га займає Ужгородське військове лісництво Міноборони, близько 3,6 тисяч гектарів -- Закарпатський лісотехнікум Міносвіти.
А де ліс, там завжди знайдуться лісоруби чи то пак лісогуби. З останніми бореться міліція. Про масштаби лісозаготівель (попри всі заспокоєння, буцімто в нас рубають набагато менше, ніж дозволено) красномовно свідчить статистика наявності в області пилорам та суб’єктів підприємницької діяльності, котрі займаються лісовим бізнесом. Парадокс, але точної цифри таких ніхто не знає (приблизно називають цифру 706), бо чимало працюють нелегально, а щодо зареєстрованих, то влада, правоохоронці і контролюючі органи кожен має свою інформацію.
Найбільше – 127 деревообробних та лісопильних підприємств зареєстровано на території Тячівського району. Друге місце за Рахівщиною -- 95 підприємств, з яких 38 пилорам. На третє “лісогубне” місце несподівано вийшла Іршавщина -- 75 зареєстрованих пилорам, з яких діючих 27. Зрештою, часто буває так, що пилорама офіційно закрита, а ночами ліс ріжуть, аж тріски летять.
В Ужгороді зареєстровано 19 лісопереробних підприємств, плюс ще 42 в районі. У Мукачеві -- 47 і 21 в районі. Водночас, нереально виглядають, скажімо, для Великоберезнянщини лише 25 лісопереробних підприємств та 30 -- для Перечинщини. Адже всім відомо, що там не заробляє на “лівому” лісовому бізнесі хіба що лінивий. У цих туристичних районах в останні роки процвітає будівництво приватних колиб, а квадратний метр такого дерев’яного зруба (як правило, з краденого лісу) коштує в середньому 200 доларів. Тож у власників пилорам роботи не бракує.
На Берегівщині зареєстровано 27 лісопереробних підприємств, у Виноградівському -- 20, на Хустщині -- 26, Воловеччині -- 32. На Міжгірщині працює 56 пилорам.
-- На виконання доручення Президента України з 8 серпня на території області проводиться оперативно-профілактичне відпрацювання з метою перевірки законності функціонування лісопереробних підприємств усіх форм власності, -- розповідає в.о.начальника УДСБЕЗ УМВС підполковник міліції Юрій Ліхтей. -- Спільно з районними державними адміністраціями створено мобільні робочі групи, до складу яких входять співробітники міліції, прокуратури, контролюючих органів. Уже перевірено 522 деревообробні підприємства з 706, які офіційно працюють, мають державну реєстрацію. Виявлено 364 порушення чинного законодавства на деревообробних підприємствах краю. Безпосередньо міліцією складено 88 адміністративних протоколів за ст.164 КупАП, які направлені на розгляд суду. Підготовлено та направлено 60 подань та 39 інформацій в райдержадміністрації з метою прийняття рішення про призупинення діяльності таких підприємств. Крім того, п’ять подань -- в Закарпатську державну екологічну інспекцію щодо порушень вимог екологічного законодавства, 19 -- в територіальні управління охорони праці.
158 об’єктів лісопереробної промисловості, в основному це пилорами, на сьогодні закриті. Точніше, призупинено їхню діяльність до проведення перевірок в повному обсязі і прийняття рішення відповідно до чинного законодавства.
А загалом з початку року підрозділами ДСБЕЗ УМВС виявлено в сфері лісового господарства вже 41 злочин, внаслідок чого державі заподіяно збитків на суму понад 2 мільйони 168 тисяч гривень. За наслідками перевірок порушено 6 кримінальних справ по 19 злочинах.
Так, прокуратурою Закарпатської області порушена кримінальна справа за фактом зловживання посадовими особами одного державного підприємства в Тячівському районі, де збитки від незаконних рубок 1131 кубометрів лісодеревини сягають 1 млн. 900 тисяч гривень. Основна увага правоохоронців зосереджена на безпосередньому відшкодуванні завданих державі збитків.
Депутат однієї з сільських рад Перечинського району, лісник за фахом, створив організовану злочинну групу, до якої залучив ще двох лісничих. Зловмисники здійснили незаконну рубку 635 метрів кубічних деревини різних порід, спричинивши державі шкоду на суму понад 282 тисячі гривень. Стосовно депутата порушено кримінальну справу.
Деякі з “лісових” кримінальних справ уже направлені в суд. Так, у вересні 2007 року прокуратура Закарпатської області порушила кримінальну справу стосовно 44-річного жителя Середнього Водяного, що на Рахівщині, пана Ш. Цього підприємця звинувачували у легалізації (відмиванні) доходів, одержаних злочинним способом. Зокрема, у підробленні та використанні товарно-транспортних накладних про придбання лісопродукції.
Будучи приватним підприємцем та здійснюючи зовнішньо-економічну діяльність, пов’язану з експортом пиломатеріалів, він упродовж жовтня 2006-серпня 2007 року здійснив через Виноградівську митницю контрабанду пиломатеріалів у кількості понад 764 кубометри загальною митною вартістю понад 593 тисячі гривень. Деревина пішла на адресу двох угорських фірм, а виручену за неї валюту спритник від держави приховав...
Пан Ш. скуповував деревину без відповідних документів у різноманітних осіб, а в обласне управління лісового та мисливського господарства для отримання сертифікатів про походження лісоматеріалів подав підроблені документи, згідно з якими ліс буцімто офіційно придбаний на Львівщині та Хмельниччині. А накладні на товар підробив. Отримавши 24 сертифікати про походження деревини, здійснив 24 експортні постачання лісодеревини в Угорщину. Угорські партнери надіслали на валютний рахунок спритника в одному з рахівських банків 11 тисяч доларів, а на рахунок його дружини в іншому банку -- близько 103 тисячі доларів! Ці гроші пан Ш. зняв у гривневому еквіваленті й використав на власні потреби. Зокрема, для придбання нових партій деревини. Таким чином спритний рахівчанин легалізував понад 575 тисяч гривень, отриманих злочинним способом.
У липні 2008 року досудове слідство за цією кримінальною справою, яке провадив досвідчений слідчий підполковник міліції Михайло Артимич, було завершено й справа перебуває на розгляді в суді.
