або Поставою єдиною…

    Минулого тижня в ужгородському муздрамтеатрі 20 найчарівніших студенток змагалися за титул  «Міс студентство Закарпаття ’ 2009». І хоч останніми роками наша публіка наситилася шоу на такий кшталт, однаково зал був майже повним, щоправда, завдяки й чималій кількості розданих організаторами запрошень. Захід удався. Молодь кричала, плескала, пищала, підбадьорюючи ту чи ту учасницю. Кожній за вечір, тобто за дві години, довелося п’ять разів пере­вдягнутися. Шоу почалося з демонстрації себе в національному костюмі, далі – в купальнику (у чоловіків  потужно пульсувала кров у скронях і, як писав поет із літгурту «БУ-БА-БУ» Вік­тор Неборак, кипіла уява, як турецька кава), втретє – спортивний стиль, вчетверте – молодіжний і насамкінець – у вечірній сукні. Ця строкатість, різноманітність давала неабияку поживу для фантазії. Звісно, не завадило б, якби дів­чата мали  й  шостий вихід – показ свого інтелекту (приміром, дві-три відповіді на легкі, але несподівані запитання): личко личком, ніжки ніжками, груди грудьми, але ж не поставою єдиною...

Одне слово, врешті вердикт журі був таким: «Міс дружність» – Лідія Ковальова, «Міс фото» – Ніколетта Леврінц, «Міс глядацьких симпатій» – Сабіна Корн, «Міс національний костюм» –  Юлія Ващинникова. Це напівголовне. Головні ж титули: ІІІ віце-міс студентство – Аліна Васютик, ІІ віце-міс – Ніколетта Леврінц, І віце-міс – Світлана Шеньо.  А найбільше пощастило Мар’яні Бонь із Закарпатського державного університету, якій одягнули на голову корону як володарці титулу «Міс студентство Закарпаття». Даючи бліц-інтерв’ю, перед телекамерами дівчина поводилася справді схвильовано, природно: принаймні в мене сумнівів у чесності проведення конкурсу не виникло. До речі, я мимоволі вболівав за Юлію Ващинникову з Мукачівського державного університету: полонила серце яскраво блакитними очима, оригінальною зачіскою, стриманою усмішкою й незалежною поведінкою на сцені. Останнє навіть своєрідно дратувало.

А на Мар’яну Бонь чекає участь у всеукраїнському конкурсі краси.