У розпал політичної кризи в Румунії і послаблення позицій правлячої коаліції, тут, схоже, знову почали розігрувати так звану "угорську карту". Хоча і Будапешт дає приводи для цього.
Це чергове загострення з літа 2015 року, коли між Угорщиною та Румунією виник дипломатичний конфлікт через автономію для етнічних угорців. Напруження між країнами спалахнуло з новою силою, коли прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан розмістив на своїй сторінці у Facebook прапори румунських угорців-секеїв, герби та карту Королівства Угорщина зразку 1920 року, до якого тоді входили землі Трансільванії.
Але тепер, під час політичної кризи, правляча партія соціал-демократів вирішила відновити переговори з Демократичним союзом угорців Румунії (ДСУР), який представляє угорську меншину. Однак остання поклала умову: правляча партія має підтримати закон про розширення мовних прав угорської громади в Румунії, а також дозволити використовувати їх регіональні символи. Ще однією вимогою ДСУР є затвердження на державному рівні Національного свята угорців, що відзначається 15 березня.
Одним з перших на ці заяви гнівно відреагував екс-президент Румунії, сенатор від партії «Народний рух» Траян Бесеску. В ефірі румунського телеканалу він заявив, що «держава не може принизитись настільки, аби заснувати свято у день голосування за анексію Трансильванії Угорщиною».
Він заявив, що угорцям не можна дозволити засновувати власне свято, «навіть якщо у циган є свій день». «Так, у циган є свій день, але цигани не вимагають приєднати Румунію до Індії!», – сказав Бесеску.
Він нагадав, що дата 15 березня є головним угорським національним святом, оскільки в цей день під час революції в Угорщині 1848 році було проголосовано, за словами Бесеску, «11 чудових пунктів, але 12-м було об'єднання Трансільванії з Угорщиною, а румун з Трансільванії ніхто не запитав». Бесеску також зауважив, що ніхто не заважає румунським угорцям святкувати події 1848 року у Будапешті.
Підтримали цю риторику й деякі румунські журналісти. Наприклад, відомий політичний аналітик Крістіан Тудор Попеску у телеефірі Digi24 безапеляційно заявив, що «15 березня являє собою приниження, дискримінацію, дискредитацію, напади та вбивство румунів з боку угорців».
Разом з тим, ще на початку червня під час річниці Тріанону голова кабінету прем'єр-міністра Угорщини Янош Лазар у місті Сарваш заявив, «що європейські лідери сусідніх країн мають визнати, що угорці стали жертвами Тріанону». Він закликав «вийти за межі старих образ» і з розумінням поставитися до національних почуттів угорців. Лазар також зазначив, що Угорщина «не бажає міжетнічної напруги, і, звичайно, ще однієї війни у Європі, або де-небудь у світі». Однак угорський політик зауважив, що це не означає, що угорці згідні «далі терпіти провокації» проти свого народу.
Нагадаємо, що нещодавно закарпатських угорців запросили в Румунію на з'їзд, де йшлося в тому числі про автономію, але не територіальну.
Уряд Угорщини вважає іспанську Каталонію прикладом для розширення прав мешканців румунської Трансільванії.
