Має все-таки Міжгірщина спортивні таланти! Цей факт яскраво підтвердила юна міжгірчанка Емілія Малета, здобувши перше місце у складі національної збірної України на чемпіонаті Європи з волейболу серед жіночих команд з вадами слуху і мови.
Континентальна першість з участю найсильніших колективів Старого Світу цього разу проходила протягом десяти днів у портовому турецькому місті Анталья. Наші співвітчизники — як чоловіча, так і жіноча команда — виявилися явними фаворитами турніру найпопулярнішого у світі виду спорту, завоювавши чемпіонські титули. Особливо блискуче виступили спортсменки прекрасної статі, які у кожному матчі клали своїх суперниць на лопатки — переконливо вигравали з “сухими” рахунками 3:0 у білорусок, полячок, турецьких волейболісток. З аналогічним впевненим результатом українки здобули перемогу і у фінальному поєдинку проти грізної збірної Італії.
Успіх нашої збірної відмінною грою “кували” на турецькій спортивній арені дві представниці Срібної Землі — ужгородка Олена Герій та наша землячка Емілія Малета. До речі, досвідчена волейболістка з обласного центру визнана найкращим гравцем чемпіонату Європи. Приємно, що спеціальної відзнаки організаторів турніру удостоїлася і спортсменка із зеленоокого верховинського краю — як наймолодша і найталановита учасниця змагання. Про майстерність Малети, як і Герій, схвальними коментарями відгукнулися спортивні фахівці та засоби масової інформації. Емілії поки що всього 16 років, отож, у її спортивній кар’єрі за перспективного віку нові волейбольні успіхи ще попереду, не виключено, що вони будуть вагомішого ґатунку.
Оптимізм з цього приводу диктується тим, що дівчина почала серйозно займатися волейболом не так давно — практично три роки тому, коли за навчання у спецшколі в Ужгороді її, обдаровану фізичними даними та неабиякою майстерністю біля сітки, встиг помітити і взяти на замітку тренер збірної Закарпаття Роман Герій, включивши у список членів-спортсменок обласного центру “Інваспорт”, де вона з дня в день у поті чола шліфує свою волейбольну вмілість. Задоволені досягненнями дочки, батько Василь Михайлович, між іншим, у молоді роки за дозвілля він теж віддавав перевагу саме цьому виду спорту, та мати Наталія Іванівна кажуть, що останнім часом Емілія рідко приїжджає додому у Міжгір’я із-за завантаженості наполегливими тренуваннями, суворо дотримуючись спортивної дисципліни.
Безумовно, лиш за цих обставин приходять вдосконалення і удачі. А їх, незважаючи на короткий проміжок часу заняттям волейболом, дівчина вже має чимало. У цьому переконує домашня багата колекція різного блиску нагород, здобутих у високого рангу змаганнях. З-поміж спортивних трофеїв, приміром, бронзова медаль чемпіонату України, яку виборола у Харкові з партнерками-закарпатками, була двічі призеркою спартакіад “Повір у себе”, що традиційно щорічно проводяться у нашій державі серед дітей-інвалідів.
Приїхавши провідати батьків цими днями, Емілія довго не затрималася у Міжгір’ї, хоч дуже бажалося побути довше у родині та серед друзів. Незабаром престижний турнір у США, на котрий запрошено і чемпіона Європи — збірну України, честь якої гідно захищає і молода міжгірчанка. Щоб знову замайорів державний прапор і звучав Гімн України на стадіоні за океаном на знак перемоги нашої команди, треба готуватися з повною відповідальністю — це добре розуміє Емілія Малета, поспішаючи у місто над Ужем, де на неї чекає стадіон і її команда з тренером. Важко на тренуваннях — зате легко на змаганнях. Перемога дістається тому, хто одержимий.
Звісно, доблестю здібної онучки на спортаренах пишаються дідусь Іван та бабуся Єва. Вони, як і батьки Емілії, попросили висловити щиру вдячність голові обласного центру “Інваспорт” Андрію Чехілю та директору спецшколи в Ужгороді Наталії Бушко за зусилля, які теж докладають у торуванні стежини у великий спорт симпатичної дівчинки, закоханої у волейбол. Хай і далі щастить тобі, Еміліє!
