Закарпаття стає краєм туристичним. Цей факт красномовно підтвердило проведення в обласному центрі, а саме — музеї архітектури та побуту і Ужгородському замку, дев’ятої за рахунком міжнародної виставки-ярмарки “Тур’євроцентр-Закарпаття 2010”. Престиж форуму яскраво засвідчила кількість його учасників — досягнення в галузі демонстрували окрім закарпатців, до речі, кожен район, 14 областей України та 7 країн.

• 

• 

• 

На ньому були присутні високого рангу чини, зокрема, Генконсул Росії у Львові Євген Гузеєв, Надзвичайний і Повноважений посол Хорватії в Україні Желько Кірініч. Свій туристичний потенціал Міжгірщина представила вагомо. Колочаві було довірено репрезентувати українське село. За вагомий внесок у розвиток туризму на Закарпатті та з нагоди свят — Всесвітнього Дня туризму і Дня туризму в Україні обласна влада нагородила Міжгірську РДА Почесною грамотою, водночас грамот і медалей від управління з питань євроінтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму ОДА удостоїлися Андрій Бойко — директор ПП “Боржавські полонини”, Олександр Міцевич — директор бази відпочинку “Затишок” та Василь Попадинець — директор мотелю “Арніка”.

Минулої неділі з природними родзинками і туристичними принадами забажала ознайомитися делегація представників всіх 14 регіонів України, яку очолював Олександр Марченко, начальник управління євроінтеграції, туризму і курортів ОДА. За її зустрічі з хлібом-сіллю на Воловецькому перевалі заступник голови РДА Микола Тимощук у лаконічній формі розповів про туристичний доробок району, але все-таки ліпше раз побачити, ніж сім раз почути. Скажемо наперед — гості були надзвичайно приємно вражені під час подорожі, за якої наяву переконалися як у мальовничій красі закарпатської глибинки, так і у її туристично-оздо-ровчих досягненнях і перспективах подальшого розвитку. Представник Черкащини зізнався, що мініатюрна Міжгірщина вдвічі більше має зелених садиб, ніж його вся область. Гість з Волині теж мовив розчулено: скільки не приїжджає у наш район, то не лише насолоджується чарівними видноколами, але й виразно бачить значні зміни. Так і сказав: тут ростуть об’єкти, мов гриби після дощу.

Хто-хто, а Пилипець нині вже не той. Обабіч дороги до водоспаду Шипіт справді, як на дріжджах, зводяться агрооселі, турбази. Ці переміни оптимістично настроюють, що осколочок Срібної Землі реально претендує називатися “Малою Швейцарією”. Багатолюдний потік туристів звідусіль до Боржавського нагір’я найкрасномовніше ілюструє любов людей до наших вершин і їхній потяг до відпочинку. За підняття на витязі на г. Гимба, мов на долоні неповторна екзотика диво-краєвидів. Розміром менший Матачів теж на підйомі розвою. Тут гостинно на відпочинок запрошує в будь-яку пору року еко-курорт “Ізкі” з красенями-котеджами, гуцульською лазнею на природній дамбі, сауною та SPA-процедурами. Харчують тут відвідувачів вишуканими екочистими стравами.

Відтак маршрут делегації проліг до святині Карпат — Синевирського озера. Розчулила візитерів до глибини душі не тільки перлина Карпат. Тутешній комфортабельний мотель “Арніка” теж викликав захоплення у приїжджих, у якому зручності за дозвілля від аза до іжиці, в суперколибі серця полонили троїсті музики, якими заправляв Олександр Біланинець. Микола Тимощук за урочистого відзначення професійного свята вручив нагороди “прапороносцям” туризму краю — господарю “Арніки” Василю Попадинцю, власникам агроосель — синевирцю Михайлу Гичці, міжгірчанці Олесі Фунданич.

Про те, що Тереблянська дельта претендує на звання краю туристичного, доказала поїздка “туррегіоналів” наступного дня в Колочаву — село музеїв і пам’ятників. Гідом екскурсантів озвався стати сам нардеп Станіслав Аржевітін, якого йменують то фанатом, то фантазером за його справи в ім’я відродження духу минувшини опришківської землі, розквіту осідку над Тереблею. “Ноги вже втомилися”, — так казали прибульці 14 областей за оглядин музеїв “Старе село”, “Стара школа”, “Радянська школа”, “Чеська школа”, “Лінія Арпада”, “Вузькоколійка”, церкви Святого Духа та інших визначних місць, кількістю яких, будемо відвертими, неспроможна похвалитися жодна провінція в державі. А ще Станіслав Михайлович вручив кожному відвідувачу по книзі за назвою “Релігія”, що про Колочаву і Верховину, автором якої саме є він — депутат Верховної Ради України, уродженець цього населеного пункту. Не один з делегації щиро позаздрив колочавцям, воліючи мати у своїй рідній стороні такого народного обранця.

“А ще б такий нам басейн!”, — ахнувши від здивування під час знайомства з готельно-оздоровчим комплексом “Жива вода” в Міжгір’ї, замріяно повідомляли гості нашої “зеленоокої” місцевості.

Бути в майбутньому Міжгірщині і туристичною, і санаторною, одне слово, оздоровчою Меккою! З цією думкою повну солідарність висловили приїжджі спеціалісти цих галузей.

• Міжгірщина
• туризм