Хто би що не казав, а вирує таки на підпорядкованих територіях Син.- Полянської сільради повнокровне життя. Хоч і знаходиться вона на висоті 897 м над рівнем моря, тоді, як, приміром, м. Чоп — 150 метрів, але це їй не на заваді.
Досить глянути з пагорба, на якому тягнеться ввись церковка — пам’ятка дерев’яного зодчества ХVІІІ ст., і побачиш величну панораму найвисокогірного поселення на теренах України — Синевирську Поляну із її трьома населеними пунктами та 12 присілками. В цьому мереживі населеного пункту із сучасними ознаками гірського поселення світлими цятками виділяються нові хати природоохоронців — працівників НПП “Синевир”, ще один храм Божий у долині, чудова “візитка” села — диво-будівля дитсадка, неподалік — адмінбудинок сільради, а також реконструйований за нинішнього місячника благоустрою пам’ятник полеглим воїнам-землякам в роки Великої Вітчизняної війни, місцева ЗОШ І-ІІІ ступенів та низка об’єктів туріндустрії, яка останніми роками набула тут, у підніжжі Синевирського озера, широкого розвою.
Цей перелік можна б продовжити, адже Синевирська Поляна та підпорядковані їй населені пункти нині нагадують суцільний будмайданчик. Очільники органу місцевого самоврядування Юрій Горват та Марія Красняник ніби й задоволені нинішніми темпами розвою населених пунктів. Позаяк втілюються таки в життя їх задуми — домогтись покращення життя горян у віддаленій глибинці. Але за останнього перегляду робочих наміток з соціально-економічного розвитку Синевирської Поляни вони неочікувано для себе відкрили низку несподіванок з цього приводу. Додались вони і за оформлення погосподарських книг. По-перше, в глибинці спостерігається справжній бум народжуваності. В 2010 році, наприклад, народились 45 малят-верховинців, а в поточному вже 20. До кінця цього року минулорічний показник 100-відсотково буде перевершено. Що це означає в цілому як для територіальної громади, так і керівництва сільради? В першу чергу — пошук коштів на добудову споруди теперішньої ЗОШ І-ІІІ ступенів, оскільки сьогодні в навчальному закладі є більше 300 учнів, а через три-чотири роки їх буде більше 500. У зв’язку з цим мала б голова боліти не лише у керівництва села, а й району. Бо ж таки за даних темпів народжуваності доведеться будувати тут не тільки низку культосвітніх закладів, а й дошкільних та медичних. Бо ж за погосподарськими книгами на території Син.-Полянської сільської ради сьогодні проживають більше 2137 осіб, що значно більше даних статслужби у минулому.
З’ясувалось, що й за окремими статданими погосподарських книг показники багато в чому (за пропонованими графами) відрізняються від аналогічних початку 2010 року. За словами керівництва сільради, зримим є ріст ВРХ, свиней і поголів’я овець, птиці та коней. Останніх, до речі, у населених пунктах Синевирської Поляни утримується на обійстях синполянців більше 200 голів. Зрозуміло, без тяглової сили на присілках життя було б набагато важче, ніж є сьогодні. Але справа зовсім в іншому…
Про це та інше велась серйозна розмова на чергових, вже традиційних зборах громадян Синевирської Поляни, які завше проводяться напередодні радісного свята місцевих жителів — мішання овець, проводів тваринників на плато-пасовища Східних Горган. Це питання було першим у порядку денному зборів селян. Крім цього, на важливому зібранні підбито підсумки місячника благоустрою населених пунктів. Тим паче, що вже на порозі літній туристичний сезон. Отож треба на далекі пасовища відправити не лише громадські отари, а й коней, як цього вимагає буква закону. Забезпечити повсюдно прив’язне утримання собак, щоби їх не видно було на туристичних стежках, яких дуже багато на околицях “Морського ока”, Синевирської Поляни та інших населених пунктів. Треба сказати, що ще й минулої суботи працівники сільради провели низку благоустрійних робіт у рамках всеукраїнської акції, яка відбулась 14 травня ц. р.
Йшлося на зборах і про святкування 66-ої річниці Великої Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Святковим урочистостям передувало впорядкування території навколо пам’ятника полеглим героям-землякам у центрі села. Відтак на належному рівні було обговорено й питання проплати за спожиту електроенергію, сплати земельного податку тощо. Одне слово, всі ті важливі питання і заходи, завдячуючи яким забезпечується нормальне функціонування органу місцевого самоврядування і на цій основі соціально-економічний розвиток віддаленої глибинки. Про яку, до речі, останнім часом серйозно заговорили на високих рівнях як на теренах неньки-України, так і Євросоюзу.
Цими днями Юрій Горват і Марія Красняник мали чергову зустріч з керівником відділення голландського благодійного фонду “Шошанаім” з офісом на Мукачівщині Шандором Ковачем. У ході попередньої розмови йшлося про реконструкцію даху лікарської амбулаторії. Тим паче, що в Син. Поляні ще й сьогодні на вустах ударна праця голландських волонтерів, які взяли активну участь у проведенні капремонту соціально-культур-ного центру в Свободі. Пам’ятають тут і гуманітарні вантажі та продуктові набори, які в попередні роки надсилав сюди малозабезпеченим сім’ям горян та дітям-сиротам і напівсиротам вельмишановний Ш. Ковач. Тож синполянці й сьогодні сподіваються на вагому лепту голландських друзів у соціально-економічний розвиток Синевирської Поляни, де за словами Ю. Горвата і Марії Красняник, люди мають жити не гірше, ніж в інших населених пунктах Срібної землі.
В цілому важливим є те, що керівництво сільради ефективно використовує у повсякденній діяльності такі важелі впливу, як збори селян, зібрання депутатського активу, зустрічі з працівниками культосвітніх закладів і працівників бюджетної сфери. Бо ж їм, по-перше, подобається власна причетність до суспільно-корисних справ, а, по-друге, у ході цих заходів визріває спільна думка щодо втілення у життя тих чи інших робочих наміток і це дає тільки позитивні результати.
Тож по праву можна сказати, що успіхи в діяльності Син.-Полянської сільради криються у розумінні територіальної громади того, що основним рушієм руху вперед є вона сама, а опора на неї в розв’язанні насущних проблем дня є важливою запорукою успішного втілення в життя робочих планів і творчих наміток.
