Шкода, але мені не вдалося побувати на цій творчій зустрічі, але радію, бо в нашому краї справді багато талановитих людей. І, що суттєво, є люди, які організовують такі зустрічі. Спасибі їм велике за це))
БС
Б, СЛИВЧУК
Про пеота краще сказати віршами. Віршами неповторного ПЕТРА СКУНЦЯ:
Васильку! Нині не народ, а юрми.
І торгаші потрібні, не майстри.
І йдуть поети нині не у тюрми,
а гірше: у пани і міністрu.
І йдуть живими в небуття поети,
бо служать десь вони за півгрошa.
Нема планuди і нема планети,
і в наймах їх безпрoдажна душа.
Але спинися все-таки на хвильку,
бо труд душі не має жодних свят.
у сорок ти любив жінок, Васильку,
весь світ люби сьогодні в п’ятдесят.
І от сьогодні, коли модно пити,
і от сьогодні, в час такий труднuй,
поетам що лишається? – любити,
любити світ ненaвисний, брудний.
Любім, Василю! Треба мати силу.
Іронію. І тихий-тихий сміх.
Ненавидять. А ми любім, Василю.
Любім, хто нас ненавидить. Усіх.
..... А зустрічі такі потрібні.ДЯКУЮ.