У сім'ї Тамари Берегелі з Мукачевого вже більше року живе кіт по кличці Кузя: знайда не може похвалитися хорошим родоводом, зате аристократичних замашок у нього хоч відбавляй.
- Наш Кузьма - гостинний господар. Сам п'є каву, та ще й гостей пригощає. Думаєте, що коти люблять тільки м'ясо і рибку? Мій - справжній гурман: уплітає цукерки та шоколад за обидві щоки. Раніше чаювали разом з чоловіком, а як підріс - без чашечки ароматної кави трапезувати не сідає, - каже Тамара.
Апетит у кота - дай бог кожному. Кузьма харчами не перебирає, але без кави вже не може й дня!
- Кузьма, у нас гості, пішли варити каву, - Тамара йде на кухню, дістає баночку з меленою кавою. Котяра миттю застрибує на стіл і давай тертися мордою об кавоварку. - Що, треба її розкрутити? - Сміється жінка. Десертною ложечкою вона дістає з банки кави, висипає його в заварник. А кіт-злодюга і тут свого не упустить: встигає злизати частина кавового порошку прямо з ложки. - Кузя, не грайся, що про нас подумають гості, - осаджує пухнастого кофемана господиня.
А кіт уминає гіркий порошок мелених кавових бобів: злизує його шорстким язичком, мугикаючи від задоволення. Як то кажуть, а Васька слухає, та їсть ...
- Ось який нетерплячий! - Тамара відганяє кота, закручує кавоварку, ставить її на газ. А Кузя часу не втрачає: один стрибок - і він уже на тумбочці біля плити. - Ось так завжди: стежить за тим, як заварюється ароматну каву. А як почне кипіти - кличе мене, щоб кава не пролився на плиту. Кузьма - знайда, принесла його додому зовсім маленьким, думала, не виживе, він навіть молочко сам є не міг пити, але незабаром так пристрастився до солодощів, що за вуха не відтягнеш. А зараз ось який красень: великий, сильний, вгодований, а шерсть на ньому блищить, і важить він більше 6 кілограмів!
Ароматний напій завирував в кавнику, і кіт кричить на все горло, кличе господиню.
- Зараз, мій хороший, будемо обідати, - жінка накриває на стіл, розливає каву по чашечці. Кот застрибує на стіл, нервово смикає передніми лапками. - Та не забула я покласти цукор, - сипле дві ложечки в чашку для кота. - Він у нас такий ласун!
Кузя сьорбає каву, але раптом починає нявкати.
- Погодувати тебе з ложечки? - Запитує господиня, але кіт не вгамовується. - Та ти гурман! Рибку тобі подавай!
Господиня дістає крихітну штучну рибку-приманку для акваріума, кидає коту в кухлик.
- Кузьма, ти у нас аристократ, - зачерпує кави ложечкою, а кіт акуратно злизує ароматний напій і муркючи від задоволення, примруживши очі.